Нік Діас

Нік Діас народився 2 серпня 1983 року в місті Стоктон, штат Каліфорнія, там же й провів значну частину життя. Навчався у вищій школі містечка Лодай поблизу Стоктона. З ранніх років займався спортом: з 4 років вивчав айкідо, зі вступом у школу захопився плаванням, а в юнацькі роки — дзюдзюцу, боротьбою, боксом, після чого залишив навчання в школі і цілком присвятив себе бойовим мистецтвам.[2] Брав участь у змаганнях з дзюдзюцу та греплінгу на любительському рівні.[3] У професійному спорті дебютував відразу по досягненні повноліття, в 18 років, зробивши вибір на користь змішаних єдиноборств, де міг показати все розмаїття накопиченого арсеналу.[4] За перший рік змагань зміг вибороти титул чемпіона США зі змішаних бойових мистецтв, який згодом успішно захистив, а в 2003 році став чемпіоном світу за версією WEC (став першим чемпіоном організації у вазі до 77 кг).[4]

Протягом 2003 — 2006 років виступав у чемпіонаті UFC, де здобув 6 перемог (4 нокаутом, 2 підкоренням) і 4 поразки (всі рішенням суддів). Протягом цього часу був виключений з організації за бійку і провокації, а згодом запрошений назад. Пішов з UFC через особисті переконання.

У 2007 році здобув видовищну перемогу над чемпіоном Pride Таканорі Ґомі, якого переміг рідкісним задушливим прийомом — ґоґоплатою (удушення ногами). Виданням «Inside Fights» був нагороджений премію «Бій року». Результат змагання згодом було скасовано через провалений Діасом тест на наркотики (марихуана).[5] Спроба довести право на вживання марихуани як лікарського засобу (Діас мав відповідну ліцензію, видану штатом Каліфорнія, як хворий на синдром дефіциту уваги[6]) не виявилася успішною. Після цього виступав в боях змішаного стилю під егідою організації EliteXC.

Протягом 2008 — 2011 років здобув 11 перемог поспіль (6 нокаутом, 3 підкоренням, 2 рішенням суддів) над опонентами високого рівня, а також виборов і успішно захищав титул чемпіона світу за версією Strikeforce, і був включений у десятку найкращих бійців світу у вазі до 77 кілограмів за версією видання «Sherdog».[7] Наприкінці 2011 року залишив вакантним титул Strikeforce, і повернувся в UFC. У першому ж бою мав оспорити титул діючого чемпіона Жоржа Сен-П'єра, але через саботування піар-кампанії до турніру був позбавлений права змагатись за титул.[8] Натомість вийшов на бій з колишнім чемпіоном світу у двох вагових категоріях Бі Джей Пенном, якого переміг рішенням суддів і був нагороджений премію «Бій вечора».

В лютому 2012 року Діас вийшов на бій за тимчасовий титул чемпіона світу за версією UFC, що його було призначено через травму Сен-П'єра.[9] Суперником Діаса виступив колишній чемпіон світу за версією WEC Карлос Кондит. За одностайним рішенням суддів Кондит отримав перемогу у двобої, перервавши чотирирічну переможну серію Ніка Діаса. Після бою Нік вдруге втрапив у скандал: допінг-тест виявив метаболіти марихуани у крові Діаса.

Після відбуття річної дискваліфікації Діасу була надана суперечлива можливість оспорити титул діючого чемпіона: Жоржа Сен-П'єра (формального права Діас не мав через програний останній бій, провалений допінг-тест, а також чергу інших претендентів на титул). Скористатись наданою можливістю Діас не зміг: він програв чемпіону у вичерпній манері всі раунди змагання, після чого у черговий раз заявив про завершення кар'єри.

Крім єдиноборств (бокс, дзюдзюцу, айкідо тощо) Нік Діас займається плаванням, бігом та велоспортом, а також бере регулярну участь у змаганнях з тріатлону.

• Статистика Ніка Діаса у базі «Sherdog» (англ.)
• Статистика Ніка Діаса у базі «BoxRec» (англ.)