Німецька науково-фантастична премія

Німецька науково-фантастична премія (нім. Deutsche Science Fiction Preis) — літературна премія, яка щорічно, починаючи з 1985 року, вручається Німецьким клубом наукової фантастики (нім. Science Fiction Club Deutschland, SFCD). Разом з Премією імені Курда Лассвіца  (нім. Kurd-Laßwitz-Preis), вона є однією з найпрестижніших нагород за науково-фантастичну літературу в Німеччині.[1][2] З 1985 по 1998 рік премія мала назву «Літературна премія Німецького клубу наукової фантастики» (нім. SFCD-Literaturpreis)[3][4]

Німецька науково-фантастична премія
Присуджується за премія за найкращі німецькомовні науково-фантастичний роман та коротке оповідання
Засновник(и) Німецький клуб наукової фантастики
Країна Німеччина
Рік заснування 1985
dsfp.de

З часу заснування Німецький клуб наукової фантастики присвятив себе в першу чергу німецькомовній науковій фантастиці і почав відмічати вибрані твори так званим Клубним кубком як призом глядацьких симпатій.

З 1985 року Німецький клуб наукової фантастики  щорічно відзначає кращий німецькомовний роман і краще німецькомовне коротке оповідання. Премія (на даний момент 1000 євро в кожній категорії) вручається на щорічному з'їзді клубу. Німецька науково-фантастична премія є єдиною монетарною премією за науково-фантастичну літературу в Німеччині.

Рішення про присудження премії приймає відповідний комітет. Його члени підпорядковані жорсткому регламенту і повинні прочитати та оцінити німецькомовні тексти, опубліковані в попередньому календарному році. Його принцип роботи полягає в регламенті зазначено. Цим ця премія відрізняється від Премії імені Курда Лассвіца, оскільки тільки в цій премії відносно невідомі тексти високої якості мають шанси бути оцінені належним чином.[5]

Комітет на поточний час складається з 10 членів, які щорічно заново обираються, як правило з працівників клубу, але можуть були включені і добровольці, які не є членами Німецького клубу наукової фантастики.

Лауреати
Франк В. Хаубольд (лауреат премії 2008 року) і Томас Ректенвальд (член комітету) під час вручення премії

Кращий роман
  • 1985: Герберт Франке. «Холод космосу» (нім. Die Kälte des Weltraums)
  • 1986: Томас Р. П. Мільке, «День, коли впала стіна» (нім. Der Tag an dem die Mauer brach)
  • 1987: Клаус-Петер Лікфельд/Франк Вітчов, «427 — на землі зелених островів» (нім. 427 - Im Land der grünen Inseln) та Фрідріх Шольц, «Після кінця» (нім. Nach dem Ende)
  • 1988: Ґудрун Паузеванг, «Хмара» (нім. Die Wolke)
  • 1989: Фріц Шмолл, (нім. Kiezkoller)
  • 1990: Марія Й.Пфаннхольц, «Ті, що вижили» (нім. Den Überlebenden)
  • 1991: Герберт Франке, «Центр Чумацького шляху» (нім. Zentrum der Milchstraße)
  • 1992: Крістіан Мер, «Попіл Фатуа» (нім. Fatous Staub)
  • 1993: Герберт Розендорфер, «Золоті святі або Колумб відкриває Європу» (нім. Die Goldenen Heiligen oder Columbus entdeckt Europa)
  • 1994: Дірк Флек, «ГОУ! Екодиктатура» (нім. GO! Die Ökodiktatur)
  • 1995: Гісберт Хефс, «Кращий час для агентів» (нім. Traumzeit für Agenten)
  • 1996: Андреас Ешбах, «Творці ворсових килимів» (нім. Die Haarteppichknüpfer)
  • 1997: Андреас Ешбах, «Сонячна станція» (нім. Solarstation)
  • 1998: Роберт Фельдхофф, «Вітання від зоряного звіра» (нім. Grüße vom Sternenbiest)
  • 1999: Андреас Ешбах, «Відео Ісуса» (нім. Das Jesus Video)
  • 2000: Маттіас Робольд, «Сто днів на Стардаун або Статус людини» (нім. Hundert Tage auf Stardawn oder Der Status des Menschen)
  • 2001: Фабіан Вогт, «Назад» (нім. Zurück)
  • 2002: Олівер Хенкель, «Машина часу Карла Великого» (нім. Die Zeitmaschine Karls des Großen)
  • 2003: Олівер Хенкель, «Імператорський день» (нім. Kaisertag)
  • 2004: Андреас Ешбах, «Останній свого роду» (нім. Der Letzte seiner Art)
  • 2005: Франс Шетцінг, «Рій» (нім. Der Schwarm)
  • 2006: Вольфганг Жешке, (нім. Das Cusanus-Spiel)
  • 2007: Ульріке Нолте, «П'ять духів знання» (нім. Die fünf Seelen des Ahnen)
  • 2008: Франк В.Хаубольд, «Тіні Марсу» (нім. Die Schatten des Mars)
  • 2009: Дірк Флек, «Проект Таїті» (нім. Das Tahiti-Projekt)
  • 2010: Карстен Крушель, «Вільм. Дощова планета» (нім. Vilm. Der Regenplanet) / «Вільм. Тубільці» (нім. Vilm. Die Eingeborenen)
  • 2011: Уве Пост, «Вальпар Тоннраффір та божий перст» (нім. Walpar Tonnraffir und der Zeigefinger Gottes)
  • 2012: Карстен Крушель, «Галдеа. Непереможена війна» (нім. Galdäa. Der ungeschlagene Krieg)
  • 2013: Андреас Брандгорст, «Артефакт» (нім. Das Artefakt)
  • 2014: Вольфганг Жешке, «Джихеди» (нім. Dschiheads[6])
  • 2015: Маркус Ортс, «Альфа&Омега: Апокаліпсис для початківців» (нім. Alpha & Omega: Apokalypse für Anfänger)
  • 2016: Андреас Брандгорст, «Корабель» (нім. Das Schiff)
  • 2017: Дірк Ван ден Бум «Принципат» [Світ Скір 1 том]

Краще коротке оповідання
  • 1985: Томас Р. П. Мільке, «Вбивство у космосі» (нім. Ein Mord im Weltraum)
  • 1986: Вольфганг Жешке, (нім. Nekyomanteion)
  • 1987: Райнмар Куніс, Vryheit do ik jo openbar
  • 1988: Ернст Петц, (нім. Das liederlich-machende Liedermacher-Leben)
  • 1989: Райнер Ерлер, «Сир» (нім. Der Käse)
  • 1990: Герт Прокоп, (нім. Kasperle ist wieder da!)
  • 1991: Андреас Фіндіг, (нім. Gödel geht)
  • 1992: Егон Айс, «Останній сигнал» (нім. Das letzte Signal)
  • 1993: Норберт Штьобе, «10 пунктів» (нім. 10 Punkte)
  • 1994: Вольфганг Жешке, «Погані новини з Ватикану» (нім. Schlechte Nachrichten aus dem Vatikan)
  • 1995: Андреас Фіберг, «Падіння астронавтів» (нім. Der Fall des Astronauten)
  • 1996: Маркус Хаммершмітт, «Зонд» (нім. Die Sonde)
  • 1997: Міхаель Заутер, «Людський фактор» (нім. Der menschliche Faktor)
  • 1998: Андреас Ешбах, «Дива Всесвіту» (нім. Die Wunder des Universums)
  • 1999: Міхаель Маррак, «Тиша після звуку» (нім. Die Stille nach dem Ton)
  • 2000: Міхаель Маррак, «Привид» (нім. Wiedergänger)
  • 2001: Райнер Ерлер, «Заключна промова» (нім. Ein Plädoyer)
  • 2002: Міхаель Іволяйт, «Шляхи до світла» (нім. Wege ins Licht)
  • 2003: Арно Беренд, (нім. Small Talk)
  • 2004: Міхаель Іволяйт, «Я не боюся невдач» (нім. Ich fürchte kein Unglück)
  • 2005: Карл Міхаель Армер, (нім. Die Asche des Paradieses)
  • 2006: Міхаель Іволяйт, (нім. Psyhack)
  • 2007: Маркус Хаммершмітт, (нім. Canea Null)
  • 2008: Франк В.Хаубольд, (нім. Heimkehr)
  • 2009: Карла Шмідт, (нім. Weg mit Stella Maris)
  • 2010: Маттіас Фальке, Boa Esperança
  • 2011: Вольфганг Жешке, (нім. Orte der Erinnerung)
  • 2012: Гайдрун Йєнхен, «У зоні вільної торгівлі» (нім. In der Freihandelszone)
  • 2013: Міхаель Іволяйт, «До свята моєї смерті» (нім. Zur Feier meines Todes)
  • 2014: Аксель Крузе, «Вбік у часі» (нім. Seitwärts in die Zeit)
  • 2015: Ева Штрассер, (нім. Knox)
  • 2016: Франт Бомерт, (нім. Operation Gnadenakt)
  • 2017: Майкл К. Івуліт «Мережа злочинців»

Примітки
  1. Links: Websites über Science Fiction- und Fantasy-Literatur, Der Standard, 31.
  2. Margit Philipp und Dr. Andreas Philipp (Herausgeber): Ausgezeichnet! 2008/2009, Seite 147, November 2008
  3. AndroSF 20 ist fertig, Science Fiction Club Deutschland, 19.
  4. Німецька науково-фантастична премія (офіційний сайт) (англ.)
  5. Sascha Mamczak, Sebastian Pirling, Wolfgang Jeschke: Das Science Fiction Jahr 2011, Heyne Verlag, München 2012
  6. Гра слів від англ. Dschihad, джихад, та англ. head, голова

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.