Німецько-серболужицький народний театр
Німецько-серболужицький народний театр (в.-луж. Němsko-Serbske ludowe dźiwadło, нім. Deutsch-Sorbisches Volkstheater) — найменування театру, який знаходиться у місті Баутцен, Німеччина. Єдиний у Німеччині професійний театр з репертуаром на лужицьких мовах. Культурний центр серболужицького і двомовного німецько-серболужицького театрального мистецтва.
| Німецько-серболужицький народний театр | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
51°10′39″ пн. ш. 14°25′29″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Німеччина | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
Seminarstraßed | |||
| Тип | театральна організаціяd, театр | |||
| Відкрито | 1963 | |||
| Оф. відкриття | 1975[1] | |||
| Керівництво | Lutz Hillmannd | |||
| theater-bautzen.de(нім.) | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| Європейська театральна архітектура | 1804 | |||
| ||||
 Німецько-серболужицький народний театр у Вікісховищі | ||||
Історія
Перший серболужицький театр був відкритий влітку 1796 року за ініціативою депутата міської ради Карла Вільгельма Августа Херінга (1749—1802), який заснував в 1795 році акціонерне товариство, яке фінансувало будівництво серболужицького театру. 26 жовтня 1796 року в Баутцені був заснований перший в історії серболужицького народу театр під назвою «Budyske činohrajne dźiwadło». Театр був побудований біля міської стіни між районами «Лавські гребені» і «Житні вікі». У 1813 році під час битви за Бауцен будівля театру використовувалася як госпіталь і значно постраждала під час взяття міста російсько-пруськими військами. 2 жовтня 1862 року в театрі була представлена комедія «Rohowin Štyrirohač», яку поставив серболужицький театральний діяч Петро Дучман. У 1865 році театр перейшов під управління міської ради і став називатися «Budyskе Měšćanskе dźiwadło». 2 вересня 1877 року в театрі був зіграний перший студентський спектакль. У 1868—1871 роках будівлю театру було капітально перебудовано і розширено. Після ремонту партер театру налічував 480 сидячих і 130 стоячих місць. У 1905 році театр був прикрашений створеним в 1840 році скульптурним панно «Трагедія Ореста» німецького скульптора Ернста Рітшеля. Під час нацистського режиму постановки на лужицьких мовах були заборонені і в будівлі діяв німецький пропагандистський театр «Grenzlandtheater».
У 1948 році в Баутцені була заснована нова театральна трупа «Serbske ludowe dźiwadło» (серболужицький народний театр). У 1956 році театр був удостоєний премії імені Якуба Цішинського. У 1968 році будівлю театру було зруйновано під час запланованої перебудови вулиць Баутцена. У 1975 році було побудовано нову будівлю сучасного театру. У цій будівлі з 2003 року діяв «Міський театр» (Burgtheater/Dźiwadło). В цьому ж році для зниження державних витрат міські театри в Баутцені, Герліці та Ціттау, а також Нова лужицька філармонія були об'єднані в єдину структуру під назвою «Kulturraum-Theater», із якої в 2004 році відділилася двомовна німецько-серболужицька театральна трупа, об'єднана з серболужицьким народним ансамблем Баутцена. Після структурного реформування 17 лютого 2006 року відбулася перше постановка сучасного Німецько-серболужицького народного театру.
В даний час театр представляє лялькові і драматичні програми на верхньолужицькій і нижньолужицькій мовах. Щорічно влітку театр представляє фестивальну програму «Bautzener Theatersommer» на території історичного палацу Ортенбург.
Література
- Michael Lorenz: Bautzner Theater Geschichten. Theater der Zeit, Berlin 2013
- Дні лужицько-сербської літератури та мистецтва
Посилання
- Офіційний сайт (нім.), (в.-луж.)