Облога Нарви (1704)
Облога Нарви була другою облогою шведського міста Нарва під час Великої Північної Війни, у результаті якої місто було захоплено Московським царством 9 серпня 1704 із наступними масовими вбивствами шведського населення.[2]
Облога Нарви | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика Північна війна | |||||||
Петро I веде російські війська під час захоплення Нарви в 1704 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Королівство Швеція | Московське царство | ||||||
Військові сили | |||||||
3 800 піхоти та 1 300 кінноти | 20 000[1] | ||||||
Втрати | |||||||
3 200 померлих або поранених 1900 полонених | 3000 померлих або серйозно поранених |
За чотири роки після першої битви під Нарвою, Петро I прибув знов з метою захопити Нарву та ліквідувати Інгрію як шведську сировинну базу[1]. 24 червня 20 000 армія під командуванням Б. Шереметьєва захопила Тарту.[1] Після чого він обложив Нарву. Гарнізон міста під командуванням генерал-майора Р. Горна складався з 3 800 піхотинців і 1 300 кавалеристів. Московські війська провели три фронтальні атаки і після довготривалої битви захопили Нарву, після штурму вони вирізали містян доки Петро І не зупинив їх[1]. Генерал Горн, декілька офіцерів і велика кількість шведських солдатів потрапила в полон, втрати становили близько 3 200. Московити, незважаючи на успіх, також зазнали важких втрат — 13 000 втрат під час облоги, з них 8000 — в ході кінцевого штурму[3].
Також у серпні Петро I підписав Нарвський договір.
Примітки
- Tucker, S.C., 2010, A Global Chronology of Conflict, Vol. Two, Santa Barbara: ABC-CLIO, LLC, ISBN 9781851096671
- Dupuy, Richard Ernest; Dupuy, Trevor Nevitt (1986). The encyclopedia of military history from 3500 B.C. to the present (вид. 2). Harper & Row. ISBN 0061812358.
- Carl XII:s historia, Del 1, Knut Lundblad. p.339