Нарва

Нарва (ест. Narva) — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа, найбільше переважно російськомовне місто в країні. 88 % населення складають росіяни.

Нарва
Narva
Герб Нарви Прапор Нарви
Нарвський замок
Основні дані
59°22′00″ пн. ш. 28°11′00″ сх. д.
Країна  Естонія
Регіон Іда-Вірумаа
Столиця для Комуна трудового народу Естонії і Q31275077?
Засновано 1345
Перша згадка 1171
Площа 84,54 км²
Населення 67 497
· густота 810,5 осіб/км²
Міста-побратими Івангород[1], Tinglev Parishd, Донецьк[1], Лагті[1], Пярну[1], Карлскуга[1], Чорноморськ, Петрозаводськ (жовтень 2011)[2], Ельблонг[1], Горішня Оряховиця[1], Кіровський район[1], БАТЕ[1], Бєльці[1], Kobuletid[1]
Телефонний код 35
Часовий пояс +2
GeoNames 590031
OSM r2832959 ·R
Поштові індекси 20001–21020
Міська влада
Мер міста Tarmo Tammisted
Вебсайт narva.ee
Мапа


 Нарва у Вікісховищі

Історія

Нарвська культура стала одним з компонентів в етногенезі балтійських народів.

Поселення на цьому місці вперше згадується в 1171 у Новгородському літописі.

На початку XIII століття воно було відоме як село Нарва. Фортеця в Нарві заснована данцями 30 листопада 1223.

У першій половині XIV століття надано права міста.

У 12231346 належала Данії, а потім до 1558 Лівонському ордену. В цей час будується замок Германа (XIII—XVI століття), що є наочним свідченням стратегічної важливості міста.

У 1492 для боротьби з Лівонією навпроти Нарви князем московським Іваном III побудована Івангородська фортеця. Під час Лівонської війни Нарва була взята військами московської держави (11 травня 1558), а в 1581 взята військами Швеції.

Зі спроби завоювати Нарву Петро I розпочав Північну війну. Московитська армія взяла в облогу Нарву, але 19 (30) листопада 1700 була розбита шведськими військами (див. Битва під Нарвою). Лише 9 серпня 1704 московитські війська взяли Нарву.

Після заснування фортець Кронштадт і Свеаборг Нарва втратила своє стратегічне значення.

До середини XIX століття стала великим центром текстильної промисловості (Товариство Кренгольмської мануфактури). Серед засновників мануфактури були Лев Герасимович Кнопа, Козьма Терентійович Солдатенков, Олексій Іванович Хлуд, Річард Васильович Барлов, Ернст Федорович Кольбе.

З 4 березня по 28 листопада 1918 місто окуповане німецькими військами.

У роки Громадянської війни в Росії (Визвольна війна Естонії) 28 листопада 1918 Червона Армія окупувала Нарву і розгорнула наступ вглиб Естонії. 29 листопада 1918 в Нарві проголошена Естляндська трудова комуна. 18 січня 1919 війська Естонської Республіки визволили місто. З січня 1919 перебувала у складі Естонської Республіки, з 21 липня 1940 року Естонської РСР, що увійшла 6 серпня 1940 до складу СРСР.

Під час Другої світової війни з серпня 1941 окупована німецькими військами. Після серії невдалих спроб захоплена радянськими військами 26 липня 1944 в ході Нарвської операції. Під час війни Старе місто Нарви сильно постраждало і, як і багато міст СРСР, після закінчення війни не було відновлено (за винятком окремих будівель).

З 1991 року після розпаду СРСР у складі Естонської Республіки.

Відомі люди

Примітки

Джерела

  • Канн П. Я. Нарва. Страницы истории города.
  • Коченовский О. В. Нарва. Градостроительное развитие и архитектура.
  • Кривошеев Е. П., Михайлов К. Г. Нарва : Путеводитель.
  • Петров А. В. Город Нарва. Его прошлое и достопримечательности в связи с историей упрочения русского господства на Балтийском побережье. 1223-1900.
  • Hansen, Heinrich Johann. Geschichte der Stadt Narva.(нім.)
  • Anton Weiss-Wendt. Must-Valge Linn. Vana-Narva Fotoajalugu. Kataloog. Schwarz-Weisse Stadt. Fotogeschichte Alt-Narvas. Katalog. — ISBN 978-9985-60-395-6.(ест.)(нім.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.