Облога Саламіна
Облога Саламіна — облога Деметрієм Поліоркетом міста Саламін на Кіпрі у 306 р. до н. е., котра відноситься до однієї з війн діадохів за владу в державі Александра Македонського.
Облога Саламіна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війни діадохів | |||||||
Деметрій, син Антигона Одноокого | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Птолемей (коаліція з Кассандром та рядом інших діадохів) | Антигон | ||||||
Командувачі | |||||||
Менелай | Деметрій Поліоркет | ||||||
Військові сили | |||||||
12 тисяч піхоти та 800 вершників, 60 кораблів | 15 тисяч піхоти та 400 вершників, 118 кораблів | ||||||
Втрати | |||||||
всі вояки загинули або потрапили у полон, всі кораблі втрачено |
У 308 р. до н. е. вибухнула чергова війна між полководцями Александра, в якій Антигон Одноокий боровся з коаліцією у складі Кассандра, Лісімаха, Селевка та Птолемея. Останній тримав під контролем острів Кіпр, що відігравав критично важливу роль для флоту цього єгипетського володаря — його сатрапія була позбавлена лісів, а Фінікія з 315 р. до н. е. (із невеликою перервою в 312/311 р. до н. е.) знаходилась в руках Антигона. Впоравшись із вторгненням Птолемея до Греції, Антигон у 306 р. до н. е. завдав удар по Кіпру, виславши туди свого сина Деметрія з 15 тисячами піхотинців та 400 вершниками. Під прикриттям 118 бойових кораблів він переправився на північно-східне узбережжя острова та, захопивши кілька розташованих тут міст, рушив прямо до центру птолемеївської влади на Кіпрі — Саламіну (східне узбережжя).
Під Саламіном на підхід Антигоніда чекав брат Птолемея Менелай, військо якого не набагато поступалось супротивнику — 12 тисяч піхоти та 800 вершників. У наступній битві єгиптяни не витримали та побігли до міста, близько тисячі з них загинуло, а ще три тисячі потрапило у полон. Солдати Деметрія ледь не увірвались до самого Саламіну, проте відступаючим все-таки вдалось закрити ворота.
Втім, враховуючи розмір армії Менелая, місто виявилось осадженим дуже великою залогою, крім того, воно мало на стінах численні метальні машини, а в гавані стояли 60 кораблів, котрі унеможливлювали прорив сюди. До того ж обложені одразу послали звістку в Александрію до Птолемея, просячи про допомогу. Бажаючи захопити Саламін до прибуття підкріплень з Єгипту, Деметрій повів активні приготування до штурма. Споруджувались численні осадні машини, і в тому числі геліполіда («Та, що бере міста») — гігантська квадратна башта висотою майже півсотні метрів та шириною по кожній зі сторін біля двох десятків метрів, котра рухалась на чотирьох котках діаметром понад 4 метра. На дев'яти поверхах розмістили безліч метальних машин, найбільші з яких кидали каміння вагою у півтори сотні кілограм. Обабіч від башти під навісами рухались з'єднані з нею тарани.
Осадні машини присунули до стін, град каміння та стріл зносив із них захисників, проте ті також встановили різноманітні пристрої та з усіх сил шкодили атакуючим. За кілька днів з обох боків загинуло чимало вояків, аж нарешті тарани змогли пробити стіну. У проломі закипів важкий бій, котрий тривав до самої ночі — захисники змогли встояти. Вночі їм якось вдалось підтягнути до машин багато сухої деревини та підпалити її стрілами. У підсумку вогонь знищив більшість наготованих Деметрієм пристроїв, і в тому числі геліполіду, разом з якою загинуло багато людей (обслуга башти включала дві сотні вояків).
Тим часом Птолемей прибув з Єгипту до південно-західного узбережжя Кіпра. Звідси він рушив на виручку Саламіну, розраховуючи взяти противника між двох вогнів. Втім, у наступній морській битві Деметрій отримав повну перемогу, й до того ж зміг полонити більшість привезених єгиптянами підкріплень, котрі Птолемей самовпевнено віз транспортними судами услід за бойовими.
Катастрофа в морській битві призвела до капітуляції саламінської армії. Менелая та сина Птолемея Леонтиска переможець великодушно відпустив. Більшість же солдат кіпрської армії перейшла на службу до Деметрія.
Див. також
Джерела
Дройзен, Історія еллінізма