Птолемей I Сотер

Птолемей I Сотер (дав.-гр. Πτολεμαίος Σωτήρ — «Птолемей Спаситель») (367 до н. е. — 283 до н. е.) — правитель і цар Єгипту, родоначальник династії Птолемеїв, син Лага або Філіппа II Македонського.

Птолемей I Сотер
дав.-гр. Πτολεμαίος Σωτήρ
Народився	не раніше 367 до н. е. і не пізніше 366 до н. е. Стародавня Македонія
Помер	не раніше 283 до н. е. і не пізніше 282 до н. е. Александрія, Єгипет
Країна	Стародавня Македонія Елліністичний Єгипет
Діяльність	суверен, історик, військовослужбовець
Титул	Фараон
Посада	Фараон
Військове звання	Адмірал
Рід	Птолемеї
Батько	Лаг
Мати	Арсіноя Македонськаd
Брати, сестри	Менелай Лагід
У шлюбі з	Артакамаd, Таїс, Еврідіка Єгипетськаd і Береніка I
Діти	Птолемей II Філадельф[1], Арсіноя II, Птолемей Керавн, Мелеагр Македонський, Лісандра, Птолемаїда, Філотераd, Аргей і Ейрена
Медіафайли у Вікісховищі

Воєначальник Александра Македонського, отримав Єгипет в управління 323 до н. е. під час поділу імперії діадохами. У 305 р. до н.е., після відбиття наступу Антигона I Одноокого на Єгипет пргоголосив себе царем.

У жорстких війнах з іншими полководцями Александра зумів розширити межі еліністичного Єгипту, приєднавши Киренаїку, Палестину, Фінікію (за виключенням Арвада), Кіпр, окремі території у Малій Азії (щонайменше, Лікію), Кіклади.

За правління Птолемея провадилась розбудова Александрії, а неподалік від Фів заснували нове місто — Птолеміада.

Був обожнений ще під час життя. Культ Птолемея впровадили на острові Родос[2].