Оборона Юзівки

У грудні 1917 року депутати Юзівської ради перейшли на бік більшовиків, головою ради став Залмаєв.

У середині грудня загін більшовика Н. Гаргаева роззброїв загін анархіста Семченка Олександра, штаб якого знаходився в садибі керівника заводом Свіцина, якого підтримували шахтарі.[1] 17 грудня козаки здійснили напад на Юзівку вони розгромили Раду робітничих депутатів Прохоровского рудника.

19 грудня загін Червоної армії металургійного заводу під командуванням мартенівця А. Коваля вибив козаків з дому Бальфура і котельно-мостового цеху. На цьому закінчився процес встановлення радянської влади на території усього міста.

Для боротьби з калединцями в Юзівці Перший Юзово-Макіївський-Кальміуський полк і Рудченковський шахтарський батальйон створили штаб Червоної гвардії Юзово - Макіївського району. За розпорядженням Центрального ревкому Донбасу для зміцнення оборони міста було відправлено загони з Макіївки. Загалом в Юзівці зібралося 3 тисячі червоногвардійців, що зайняли оборону міста по лінії Кальміусу.

22 грудня Донські козаки почали наступ на місто, зустрівши організований опір. Упродовж двох днів червоногвадійці оборонялися. Незабаром стало відомо, що з Микитівки на допомогу захисникам міста вирушив Перший донецький пролетарський полк. Не чекаючи на підкріплення, юзівські загони почали контрнаступ і відкинули донців на кілька кілометрів від міста. Вони зайняли лінію Ясинувата Щегловка Мушкетово Керування Ларине і утримували цю лінію до прибуття Сіверса.[2]

• Протести в Юзівці 20 березня 1918 року
• Юзівське повстання
• Бої за Юзівку

• Дранко Н.С., Альтер М.С., Лисянский А.С. и др. Донецк. Историко-экономический очерк. — Донецк: Донбасс, 1969. — 288 с.