Ясинувата
Ясинува́та — місто обласного значення, районний центр Донецької області; 35 217 мешканці (2012). З 2014 року місто окуповане Російською Федерацією та підконтрольним їй терористичним формуванням «Донецька народна республіка»[2].
| Ясинувата | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район | Донецький район | ||||||||
| Громада | Ясинуватська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1872 | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 35 166 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Агломерація | Донецько-Макіївська агломерація | ||||||||
| Площа | 19 км² | ||||||||
| Густота населення | 1850.8 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 86000—86015 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6236 | ||||||||
| Координати | 48°07′40″ пн. ш. 37°51′45″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 257 м | ||||||||
| Водойма | р. Кальміус, Кривий Торець | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Ясинувата-Пасажирська | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 11 км | ||||||||
| - залізницею | 12 км | ||||||||
| - автошляхами | 20,5 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 590 км | ||||||||
| - залізницею | 859 км | ||||||||
| - автошляхами | 701 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 86000, Донецька обл., м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 147 | ||||||||
| Вебсторінка | Ясинуватська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Русаченко Олександр Йосипович | ||||||||
|
| |||||||||
Залізничний вузол, підприємства з обслуговування залізничного транспорту; заводи: машинобудівний, великопанельних блоків, метлаських плиток, борошномельний.
Географія
Ясинувата знаходиться в центральній частині області у верхів'ях річок Кальміус і Кривий Торець, на автодорозі Донецьк-Харків, у вузлі залізниць (залізнична станція Ясинувата). Великий залізничний вузол. Відстань до Донецька: автошляхами — 12 км, залізницею — 12 км. Відстань до Києва: по автодорогах — 739 км, залізницею — 854 км.
Історія
Заснована в 1872 році як пристанційне селище, яке на початку 20 століття перетворилася на важливий залізничний вузол.
18 травня 1884 р. відбулося урочисте відкриття Катерининської залізниці від станції Ясинувата через Катеринослав і Кривий Ріг до станції Долинська. Промотором цього проекту був відомий український інженер Олександр Поль.
Під час революції 1905—1907 в селищі діяла місцева дружина. Утворена 8 грудня 1905, вона роззброїла місцевих жандармів та адміністрацію, а після збройної сутички — і 12-у роту 280-го піхотного Балаклавського полку. Дружина була розгромлена царськими військами 17 грудня 1905 у боях за станцію Горлівка. 18 ясинуватців за вироком Одеського військового суду було засуджено до каторжних робіт.
У 1938 селище Ясинувата стало містом районного підпорядкування. Під час Другої Світової війни Ясинувату було окуповано німецькими військами. 7 вересня 1943 місто зайняли радянські війська. У 1946 розпочалося будівництво машинобудівного заводу, який 1947 виробив першу продукцію.
Сучасність
1991 в Україні відновлено суверенну владу. 1997 затверджено символіку Ясинуватої — її герб та прапор, а також встановлено пам'ятний знак засновникам міста.
У 2014 році в місті розгорнулися бойові дії в ході війни на Донбасі.
Під час військових дій в Ясинуватій обидві сторони понесли втрати, місто зазнало руйнувань, діти та дорослі переховувалися декілька тижнів у підвалах, частина населення втекла. В місті не працювали магазини, було перекрито газо- та водопостачання, не було електрики. Мешканці змушені були готувати їжу на вогнищах.[3] 21 жовтня преса повідомила про відновлення електропостачання у місті.[4]
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 36903 особи, з них 27,15 % зазначили рідною мову українську, 72,44 %— російську, 0,09 %— вірменську, 0,07 %— білоруську, 0,02 %— циганську та молдовську, 0,01 %— польську, грецьку та болгарську, а також угорську мову[5]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1923 | 1554 | — |
| 1926 | 2902 | +86.7% |
| 1939 | 16 432 | +466.2% |
| 1959 | 31 673 | +92.8% |
| 1970 | 37 370 | +18.0% |
| 1979 | 36 411 | −2.6% |
| 1989 | 39 354 | +8.1% |
| 2001 | 37 552 | −4.6% |
| 2014 | 35 701 | −4.9% |
Національний склад населення за переписом 2001 року[6][7]
| чисельність | частка, % | |
| українці | 25 417 | 68,9 |
| росіяни | 10 608 | 28,7 |
| білоруси | 234 | 0,6 |
| вірмени | 151 | 0,4 |
Пам'ятки
В околицях міста розкопано 25 курганів, у яких виявлено 47 поховань: 26 — епохи міді-бронзи, 21 — кочовиків, у тому числі одне поховання тюрка середини XI ст. н. е.
У місті Ясинувата Донецької області на обліку перебуває 13 пам'яток історії та монументального мистецтва. Також на цьому обліку перебувають 3 пам'ятники В. І. Леніну.
Люди
У місті народилися:
- Гриценко Микола Олімпійович (1912—1979) — актор театру та кіно. Народний артист СРСР.
- Закоморний Микола Степанович — хорунжий Армії УНР, хімік, спеціаліст у галузі біохімії.
- Ковтун Валерій Петрович (1944—2005) — артист балету, балетмейстер. Народний артист СРСР.
- Скрипник Микола Олексійович (1872—1933) — радянський партійний і державний діяч.
- Малькевич Владислав Леонідович — державний діяч.
- Мар'єнко Віктор Семенович — радянський футболіст; заслужений тренер РСФСР (1963), старший тренер команди «Торпедо» (Москва) — Чемпіон СРСР.
- Горбунов Валерій Михайлович — шаховий проблеміст, чемпіон світу з шахової композиції.
- Дорохович Антонелла Миколаївна (* 1933) — український фахівець у галузі технології кондитерських виробів.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Кабмин назвал города Донбасса, подконтрольные сепаратистам. korrespondent.net. Процитовано 9 жовтня 2015.
- Ясинувата знову потрапила під обстріл
- Енергетики повернули світло в місто Ясинувата і 10 сіл
- Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021.
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
- http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
Джерела і література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Інформаційний портал Донеччини
- Ясинувата //Історія міст і сіл УРСР. Донецька обл. — К., 1970 (1,5 а., співавт. В.Пірко, М. Продан).
- Історична довідка та мапа Ясинуватої
- Ясинувата — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с. — 15 000 прим.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.
- Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.