Обрамлення

Обрамлення або каркасна оповідь (англ. Frame story) — прийом композиції твору, який передбачає включеність одного сюжету в інший. Наприклад, коли письменник закінчує свій виклад і надає слово герою, який розказує свою історію. Обрамлення веде читачів від першої історії до однієї чи кількох інших історій всередині неї. Обрамлення також може бути використане для інформування читачів про аспекти вторинної розповіді, які в іншому випадку важко зрозуміти. Цього не слід плутати зі структурою наративу або зміною характеру особистості. Кадрова історія також називається «бутебродною розповіддю».[1] В обралменні один наратив вбудований або вкладений у другу історію і діє як коментар до обрамлення або навпаки. Цей спосіб обрамлення є поширеною літературною технікою Нового Завіту. Наприклад, Марк перериває історію про прокляття та в'янення смоковниці, щоб помістити в неї іншу історію. Розповідь про смоковницю виступає як коментар до очищення храму від торговців.[2]

Історія

Деякі з найдавніших відомих каркасних оповідей — це оповіді стародавнього Єгипту, включаючи історію, знайдену на папірусі Весткар, «Повісті про корабельного моряка» та «Красномовного селянина». Інші ранні приклади: з індійської літератури, включаючи санскритські епоси «Махабхарата», «Рамаяна», «Панчатантра», «Сім мудрих господарів» Синтіпи, а також збірки байок «Хитопадеша» та «Вікрам» та «Вампір».

Ця форма поступово поширювалася на захід протягом століть і стала популярною, породивши такі класичні колекції оповідей, як «Тисяча і одна ніч» («Аравійські ночі»), «Декамерон» та «Кентерберійські оповіді».

Цей формат мав гнучкість у тому, що різні оповідачі могли зберігати розповіді, які їм сподобалися або розуміли, відкидаючи ті, яких вони не робили, та додаючи нові, які вони чули з інших місць. Особливо це сталося з «Тисячею та однією ніччю», де різні версії протягом століть включали різні історії.

Використання каркасно оповіді, в якій окремий наратив розміщений у контексті розповіді історії, також є технікою з довгою оповіддю, що сягає принаймні початкового розділу Одісеї, в якому оповідач Одіссей розповідає про його поневіряння у дворі короля Алкіноя.

Джерела

Гетьманець М. Ф., Михайлин І. Л. Сучасний словник літератури і журналістики. — Х. : Прапор, — 2009. — 384 с.

Примітки

Resseguie, James L. (2019/3). A Glossary of New Testament Narrative Criticism with Illustrations. Religions (англ.) 10 (3). с. 217. doi:10.3390/rel10030217. Процитовано 5 листопада 2020.
Frank Kermode, The Genesis of Secrecy: On the Interpretation of Narrative (Cambridge, MA: Harvard University Press, 1979), 128-34; David Rhoads, Joanna Dewey, and Donald Michie, Mark as Story: An Introduction to the Narrative of a Gospel, 3rd ed. (Minneapolis, MN: Fortress Press, 2012), 51-52.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Resseguie, James L. (2019/3). A Glossary of New Testament Narrative Criticism with Illustrations. Religions (англ.) 10 (3). с. 217. doi:10.3390/rel10030217. Процитовано 5 листопада 2020.

[2] Frank Kermode, The Genesis of Secrecy: On the Interpretation of Narrative (Cambridge, MA: Harvard University Press, 1979), 128-34; David Rhoads, Joanna Dewey, and Donald Michie, Mark as Story: An Introduction to the Narrative of a Gospel, 3rd ed. (Minneapolis, MN: Fortress Press, 2012), 51-52.