Об'єктив з постійною фокусною відстанню

Об'єктив з постійною фокусною відстанню — об'єктив, фокусна відстань якого має єдине дискретне значення, на відміну від об'єктивів із змінною фокусною відстанню[1]. В середовищі кінооператорів кінознімальна оптика такого типу називається дискретний об'єктив, а фотографи частіше використовують термін фікс-об'єктив або просто «фікс»[2][3]. Дискретні об'єктиви історично з'явилися значно раніше від зумів і є основою парку оптики для фотоапаратів і кінокамер, зокрема й цифрових. У відеокамерах частіше застосовуються варіооб'єктиви. Постійна фокусна відстань значно спрощує конструкцію об'єктива, зокрема зменшується кількість лінз і меж повітря/скло. Тому дискретна оптика дозволяє отримувати значно вищу якість зображення, ніж зуми[4]. Однак, однією з найважливіших переваг дискретної оптики вважається значно більша світлосила, що найбільшою мірою проявляється зі зростанням розміру кадру. Так, якщо світлосила зум-об'єктива, розрахованого на малоформатний кадр, не перевищує в більшості випадків f/2,8, фікс-об'єктиви дозволяють отримувати f/1,4 і навіть f/0,95[5]. Головний недолік дискретної оптики полягає в незмінності кутового поля і зображення перспективи. В професійній фотографії та кінематографі це змушує мати набір з декількох змінних об'єктивів з різними фокусними відстанями[6].

Кінознімальний апарат «Конвас-автомат» з трьома дискретними об'єктивами на револьверній головці

Див. також
  • Шіфт-об'єктив

Примітки
  1. Фотомагазин, 2001, с. 18.
  2. MediaVision, 2014, с. 54.
  3. Киносъёмочная техника, 1988, с. 79.
  4. MediaVision, 2014, с. 52.
  5. Фотоаппараты, 1984, с. 43.
  6. Фотография: Техника и искусство, 1986, с. 78.

Література
  • Ершов К. Г. Киносъёмочная техника / С. М. Проворнов. — Л. : «Машиностроение», 1988. — 272 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-217-00276-0.
  • Владимир Самарин, Андрей Шеклеин, Roger Hicks, Bob Shell. Объективы начала XXI века // «Фотомагазин» : журнал. — 2001. — № 9 (8 ноября). — С. 14—30. — ISSN 1029-609-3.
  • М. Я. Шульман. Фотоаппараты / Т. Г. Филатова. — Л., : «Машиностроение», 1984. — 142 с. — 100 000 прим.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.