Ованес Каменаці

Ованес Каменаці (Іоанес Кам'янецький, вірм. Հովհաննես Կամենացի; дати життя і смерті невідомі) — вірменський історик XVII століття, автор «Історії Хотинської війни»[1][2].

Звістки про життя Ованеса вельми недокладні. Народився і мешкав він у Кам'янець-Подільському, любов до котрого свідчить взяте прізвище. Був вихідцем зі священницької родини, вітця звали Пер-Акоп, матір — Гамайн, відоме ім'я молодшого брата: Погос. Ованес вирішив торувати батьковою стезею і став кліриком (протоієреєм)[3]. На пильне прохання останнього він в 1627 р. взявся за написання головної праці усього життя — «Історії Хотинської війни» (вірм. Պատմութիւն պատերազմին Խոթինու). Вважається, що Каменаці був доволі освіченою як для тієї доби людиною, адже спромігся створити, за оцінкою українського історика Ярослава Дашкевича, «найкращий зразок кам'янецького вірменського літописання»[4][5].

У Хроніці день за днем докладно оповідається перебіг битви під Хотином 1621 року й подальше підписання мирної угоди. Автор ставив за мету не тільки розказати про тривале й кровопролитне бойовище з османським військом (тому-то й назване «війною»), але й, користаючись літературним інструментарієм, викликати у читачів почуття захвату перед героїзмом війська Речі Посполитої й козаків, очолюваних гетьманами Яном-Каролем Ходкевичем і Петром Конашевичем-Сагайдачним. Каменаці з чималою симпатією описує звитяжство, стійкість і винахідливість козаків та їхнього ватажка[5][6][4][3].

Сама праця була написана давньовірменською мовою (грабарем), складається зі вступу та 18 глав, виклад завершується оповіддю про вбивство султана Османа II в 1622[4][6]. Ованес був очевидцем багатьох занотованих подій, тому його «Історія» має значну цінність для вивчення Хотинської битви[3][4]. Ймовірно, він використовував більш ранні першоджерела, зокрема польські[7], надто Кам'янецьку хроніку Оксента Каменаці[5][8]. Працю Ованеса було виявлено в 1953 році у Матенадарані (рукопис № 2644, л. 229—254), опублікована ж зусиллями А. С. Анасяна, — спершу російською мовою (1958, переклад Карена Юзбашяна[9]), а відтак в оригіналі (1964)[10].

Див. також

Примітки
  1. Kevork B. Bardakjian. A Reference Guide to Modern Armenian Literature, 1500-1920: With an Introductory History. — Wayne State University Press, 2000. — С. 330. — ISBN 978-0-81432-747-0.
  2. Вартан Григорян. История армянских колоний Украины и Польши (армяне в Подолии). — Ер. : изд-во АН АрмССР, 1980. — 291 с.
  3. Сикора Э. Ф. Лица Каменца-Подольского. — Харьков, 2010. — С. 140. — ISBN 978-966-1664-62-2.
  4. А. Божко. «История Хотинской войны» Ованнеса Каменаци как документ эпохи и историко-литературный памятник // Историко-филологический журнал НАН РА. — 2011. — № 3. — С. 189—199.
  5. Հովհաննես Կամենացի // Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 6. — С. 562.
  6. A. J. Hacikyan, G. Basmajian, E. S. Franchuk, N. Ouzounian. The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the eighteenth century. — Detroit, MI : Wayne State University Press, 2002. — С. 141—142. — ISBN 0814330231.
  7. Тер-Гевондян А. Н. Страны Востока на страницах армянской историографии V—XVIII вв. // Историко-филологический журнал АН АрмССР. — 1985. — № 4. — С. 55—65.
  8. K. Stopka Interakcje etniczne w mieście staropolskim. Kamieniec Podolski w ujęciu źródeł ormiańskich od XV do połowy XVII wieku Prace Komisji Wschodnioeuropejskiej. Том XI — 2010
  9. Анасян А. „История Хотинской войны“ Иоаннеса Каменецкого // Историко-филологический журнал АН АрмССР. — 1958. — № 2. — С. 258—286.
  10. Анасян А. Об одной рецензии // Вестник общественных наук АН АрмССР. — 1968. — № 7. — С. 81—83.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.