Ованнес Тавушеці (Ванакан)

Ованнес (Іованнес) Тавушеці відомий як вардапет Ванакан (вірм. Վանական Վարդապետ Տավուշեցի 1181–1251[1]) — вірменський історик і богослов[2] XIII століття, діяч вірменської церкви.

Ованнес Тавушеці
Народився 1181
Помер 1251
Національність вірмени
Діяльність історик, клерик
Вчителі Мхітар Гош
Відомі учні Кіракос Ґандзакеці, Вардан Аревелці і Gregory of Aknerd
Знання мов Грабар
Заклад Монастир Хоранашат

Біографія

Народився в провінції Тавуш[1]. Був учнем Мхітара Гоша в монастирі Нор-Гетик. Відомий своєю плідною літературною, а також педагогічною діяльністю, автор багатьох праць, засновник вищої школи при монастирі Монастир Хоранашат. Зі згадок його учнів виявляється, що Ванакан залишив нащадкам історичну працю, присвячену татаро-монгольській навалі («Історія монголів»), яка в даний час вважається втраченою і лише в уривках цитується його учнями Кіракосом, Варданом і Магакієм. У 1236 році, разом з учнями, потрапив в полон до монголів, був звільнений через кілька місяців завдяки викупу, зібраному жителями фортеці Гаг.

Ванакан був центральною фігурою средневічної вірменської педагогіки[3]. З його учнів нам відомі Вардан Аревелці, Кіракос Гандзакеці, Григір Акнерці, Ісраел Хаченці та деякі інші діячі середньовічної вірменської культури[1].

Праці

Спадщина Ованнеса Тавушеці значна і різноманітна. Це і тлумачення на Старий і Новий Заповіти (найоб'ємнішим є «Тлумачення на книгу Іова»), проповіді, енкомії. Про його загубленому історичну працю повідомляють Вардан Аревелці та Кіракос Гандзакеці (можливо для останніх служила історичним джерелом). Праця була історією Вірменії з найдавніших часів до першої половини XIII століття. Найважливішим збереженим твором є книга запитань і відповідей — еротематичний збірник. Вона є енциклопедією історії вірменської культури до XIII століття.

Примітки
  1. Ванакан Вардапет // Православна енциклопедія. — М, 2003. — Т. 6 (27 листопада). — С. 545-546.
  2. Emeri J. van Donzel, Andrea Barbara Schmidt. Gog and Magog in Early Eastern Christian and Islamic Sources: Sallam's Quest for Alexander's Wall. — BRILL, 2010. — С. 40-41.
    Оригінальний текст (англ.)
    M. Stone thoght that Orbelaian (1304) and the author of this extract (12th c.) had used the same Armenian translation of Pseudo-Methodius. However, a thorough analysis shows clearly that the anonymous fragment is not a text sui generis but an extract from the popular Book of Questions of the Armenian theologian Vanakan vardapet (1181-1251). The extract of Pseudo-Methodius in Vanakan's work thus allows us of dating the Armenian version of the Apocalypse in the first half of the 12th cnetury.
  3. Michael E. Stone. Apocrypha, Pseudepigrapha, and Armenian Studies. — Peeters Publishers, 2006. — С. 136-137.
    Оригінальний текст (англ.)
    R. Evine has pointed out that the Book of Questions, an elenchic work by Vanakan vardapet, uses and transmits many apocryphal traditions and textes. This work has not been edited and Dr. Ervine has examined it in manuscripts. The great scholastic Vanakan vardapet (1181-1251), was a student of Mxit'as Gos (d. 1213). He was, in turn, the teacher of a generation of distinguished scholars, including the renowned Vardan Arawelc'i, Ter Israyel (redactor of the Synaxarion) and others. He is, therefore, a central figure in medieval Armenian learning. His use of apocrypha not only provides dates ante quem for certain of these works but, even more significantly, indicates their role in the dominant Armenian intellectual tradition.

Посилання

Ванакан Вардапет // Православна енциклопедія. — М, 2003. — Т. 6 (27 листопада). — С. 545-546.

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.