Монастир Хоранашат

Монастир Хоранашат (вірм. Խորանաշատ վանք) — вірменський монастир XIII століття в селі Чинари, Тавушського марзу Вірменії.[2]

Монастир Хоранашат

40°51′42″ пн. ш. 45°36′00″ сх. д.
Країна  Вірменія[1]
Розташування Chinarid[1]
Тип монастир
Стиль вірменська архітектура
Дата заснування 1211
Монастир Хоранашат
Монастир Хоранашат (Вірменія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Монастир Хоранашат був заснований в XIII столітті Ванаканом Вардапетом. Головна будівля, церква св. Аствацацин (Богородиці), побудований в 1211-1222 рр. По обидва боки апсиди монастиря розташовані двоповерхові приділи, на другий поверх яких ведуть сходи з вівтарного підвищення. Подібна композиція купольної зали типова для церков вірменських монастирів зрілого Середньовіччя[3].

У монастирі колись було переписано Євангеліє, мабуть, створене в стародавньому Арцахі Утіку. У цьому Євангеліє знаходиться унікальна версія «Таємної вечері», яка не має аналогів. Зараз дане Євангеліє зберігається в німецькому місті Галл[4][5].

Відомо, що між 1215-1225 рр. вірменський історик Кіракос Гандзакеці перебрався до Хоранашатської пустині, жив в цьому монастирі. А в 1225 р. покинув його, після того як сюди вторглися татаро-монголи[6].

Згідно з ним же, Кіракосу Гандзакеці, родич якогось Ванакана, Погос, після смерті свого вчителя став настоятелем монастиря Хоранашат [7].

Сучасний стан

З села Чинарі є дорога до монастиря. Найближчі до храму 1500 метрів дороги треба проходити впівзросту, щоб не бути в зоні видимості противника. Згідно зі словами місцевих жителів, в 2005 р. навіть Католікос зі своєю свитою не зміг дійти туди - Азербайджанські прикордонники їх обстріляли[8]

Зазвичай двері храму бувають замкнені на ключ, але щорічно 2 травня двері відкриваються і жителі сіл Чинарі, Айгедзор та Арцваберд присутні на літургії і поминають своїх покійних. [8]

Див. також

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. 50megs.com[недоступне посилання з липня 2019]
  3. armenianhouse.org. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 8 серпня 2009.
  4. noev-kovcheg.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 9 грудня 2012.
  5. directmedia.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 27 жовтня 2007.
  6. vostlit.info
  7. vostlit.narod.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 3 березня 2012.
  8. .golos.am
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.