Огланлінське родовище бентонітових глин

Відкрите в 1920 геологом В. В. Гартнером, експлуатується з 1934 р.

Родовище знаходиться на півн.-сх. схилі Большебалханської антикліналі. Бентоніти приурочені до огланлінської світи еоцену. Вони утворені в процесі гальміролізу вулканічного попелу в мор. середовищі. Бентонітовий пласт сер. потужності 10 м прослідковується на 12,5 км за простяганням, кут падіння — від 30 до 80^о. Вмісні породи — вапнякові глини. Розрізнюють білі восковидні сильнонабухаючі (лужні) і сірки малонабухаючі (лужноземельні) бентоніти. Гол. мінерал — монтморилоніт, другорядні — кристобаліт, цеоліти, гідрослюда, кальцит, кварц. Бентоніти висококремнеземисті (до 30 % аморфного SiO₂), малозалізисті (білі відміни), вміст MgO 2,5-6 %. Густина глин 2,640. Коеф. пористості 0,55; пористість 35,5 %; набухаємість 4,4 19; колоїдність 92,3 %. Загальні запаси бентонітів 15,5 млн т, в тому числі лужних 10,6 млн т.

Родов. розробляється відкритим способом.

Глини О.р. використовуються для приготування бурових розчинів, зв'язуючих матеріалів в ливарних формівних сумішах і кераміч. масі, для грудкування залізорудних концентратів.

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.