Монтморилоніт

Монтморилоні́т (рос. монтмориллонит; англ. montmorillonite; нім. Montmorillonit m)  — мінерал класу силікатів, напівкристалічний водний алюмосилікат шаруватої будови.

Монтморилоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула (Na,Ca)₀.₃₃(Al,Mg)₂(Si₄O₁₀)(OH)₂ * nH₂O
Nickel-Strunz 10 9.EC.40[2]
Dana 8 71.3.1a.2
Ідентифікація
Колір білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений
Сингонія моноклінна
Твердість 1—2
Блиск матовий, восковий
Густина 2
Інші характеристики
Названо на честь Монморійон[3]
 Монтморилоніт у Вікісховищі
Структура монтморилоніту

Загальний опис

Спрощена хімічна формула: (Na, Ca)0,3(Al, Mg)2[Si4O10] (OH)2•nH2O.

Хімічний склад змінний: вміст SiO2 45-55 %, Al2O3 18-20 %, MgO і Fe2O3 частки %, Na2O і СаО до 1,5 %, Н2O до 24-26 %.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: тонкодисперсні, прихованокристалічні, щільні землисті агрегати, іноді утворює змішаношаруваті зростання з каолінітом та гідрослюдами.

Густина 2.

Твердість 1—2.

Колір білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений.

Блиск матовий, восковий.

Злам щільних різновидів — раковистий.

Здатний інтенсивно поглинати воду в значних кількостях, при цьому сильно набухає; при сушінні важко віддає приєднану воду.

Важливий мінерал осадових комплексів.

Утворюється осадовим шляхом (глини), при вивітрюванні порід, вулканічного попелу і скла, рідше — гідротермальним способом. Монтморилонітові глини (бентоніт, гумбрин, асканіт, кіл) використовуються у виробництві цементу, кераміки, цегли, для приготування промивальних рідин при споруджуванні свердловин, як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі і мийні засоби.

Родовища відомі в РФ, Грузії, в Україні (Черкаське і Горбське), у Франції, ФРН, США.

Використовують у нафтовій, текстильній, ґумовій, паперовій та інших галузях промисловості.

Від назви родовища Монтморільйон у Франції (A.A.Damour, D.Salvetat, 1847).

Різновиди

Розрізняють:

  • монтморилоніт водневий (різновид монтморилоніту, в якому обмінні основи заміщені воднем);
  • монтморилоніт каліїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 4,6 % К2О);
  • монтморилоніт кальціїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 3,5 % СаО);
  • монтморилоніт лужний (загальна назва для монтморилонітів, які містять калій або натрій);
  • монтморилоніт магніїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 15,3 % MgO);
  • монтморилоніт натріїстий (різновид бейделіту або монтморилоніту, який містить 2-5 % Na2O);
  • монтморилоніт нікелистий (різновид монтморилоніту з родовища Нью-Майн у пров. Ойта (Японія) з незначним вмістом нікелю);
  • монтморилоніт-хлорит (змішаношарувате упорядковане утворення, що складається з монтморилоніто- і хлоритоподібних пакетів);
  • монтморилоніт цинковистий (різновид монтморилоніту, який містить до 39,33 % ZnO);
  • монтморилоніт Н (монтморилоніт водневий).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Mauduyt L. Un mot sur un morceau de quartz d'une variété particulière, ainsi que sur une substance minérale trouvée dans le département de la Vienne // Bulletin de la Société géologique de France — Paris: 1847. — Vol. 4. — P. 168–170. — ISSN 0037-9409; 1777-5817

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Монтморилоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Монтморилоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.