Огоновський Володимир Петрович

Народився 10 червня 1896 року в містечку Нижнів (нині село Тлумацького району Івано-Франківської області, Україна). Син Марії (з дому Левицька гербу Рогаля[1]) та Петра Огоновського гербу Огоньчик[2] — голови Львівського товариства «Просвіта», брат сотника Української галицької армії і члена Української військової організації Людомира Огоновського.

Учасник Першої світової війни в лавах Легіону Українських січових стрільців (1915—18), згодом, із листопада 1918, — підстаршина 4-ї (Золочівської) бригади в складі 2-го корпусу УГА, із березня 1920 — командир роти 1-ї бригади УСС Червоної Української Галицької армії в складі більшовицької Дванадцятої армії. У квітні 1920 в м. Козятин потрапив до польського полону, з якого звільнений у листопаді 1920.

1921 виїхав на навчання спочатку на філософському факультеті Віденського університету (1921—23), згодом — на природознавчому факультеті за спеціальністю «географія» в Карловому університеті в Празі (Чехо-Словаччина; 1923—26). Там само захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора природознавчих наук на тему: «Розвиток заселення Східноєвропейського степу» (1926). На її підставі за ухвалою ВАК СРСР пізніше одержав науковий ступінь кандидата економічних наук (1949).

Під час I світової війни — учасник Інтернаціональної революційної соціал-демократичної організації (1915—18). У 1920—30-х рр. — член Комуністичної партії Західної України, член її ЦК, організатор видання легальної прокомуністичної преси. 1926—31 — редактор і співробітник видань «Світло», «Вікна», «Сель-Роб», «Сила», «Наша земля», «Освіта» та ін. 1929 р. спільно з Л. Кухтою заснував легальну кооперативну видавничо-торговельну спілку «Книжка» у Львові (повна назва — «Видавнича спілка „Книжка“ з обмеженою порукою у Львові»), що містилася в будинку на вул. 3 Мая, 5. У червні 1931 р. заарештований[3] і на Луцькому процесі 57-ми був засуджений до 3-х років ув'язнення. Після виходу з тюрми — бібліотекар і секретар Статистичної комісії НТШ у Львові (1936—39), де спільно з І. Карпинцем упорядкував архіви УГА і Легіону УСС.

За рад. часів — завідувач (1940—41, 1944—46), старший науковий співробітник (1946–49) Львівського відділу Інституту економіки АН УРСР; доцент Львівського торгово-економічного інституту (1949—50); завідувач відділу (1951—52), старший науковий співробітник (1952–59) відділу економіки Інституту суспільних наук АН УРСР; старший науковий співробітник відділу історії України цього ж інституту (1959—70).

Як науковець досліджував проблеми економічної географії, демографії, статистики, історії народного господарства, опублікувавши із цих дисциплін понад 50 праць. Опублікував також чимало статей у виданнях: «Українська загальна енциклопедія», «Українська радянська енциклопедія», часописі «Наша Батьківщина». Один з ініціаторів багатотомного видання «Історії міст і сіл України».

Нагороджений Почесною Грамотою Президії ВР УРСР.

Помер у Львові. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.[4]

• Східноєвропейський степ. В кн.: Праці Географічної комісії НТШ. Львів, 1935;
• Число українців у межах теперішньої Словаччини. «Сьогочасне і минуле» (Львів), 1939;
• Еволюція населення Галичини. В кн.: Наукові записки Інституту економіки АН УРСР. К., 1946;
• Нариси економічної географії УРСР, т. 2. К., 1952 (у співавт.);
• Розвиток економіки західних областей УРСР за 20 років. Львів, 1960 (у співавт.);
• Розвиток економіки західних областей УРСР (1939—1964). Львів, 1964 (у співавт.);
• Проблемы использования трудовых ресурсов УССР, т. 2. М.—Львов, 1966 (у співавт.);
• ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968 (у співавт.);
• Вопросы демографии // Материалы сессии, посвященной состоянию и задачам демографической науки на Украине. — К., 1968 (у співавт.);
• Торжество історичної справедливості. Львів, 1968 (у співавт.).

• Борці за возз'єднання: Біографічний довідник. — Львів, 1989.
• Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича Національної академії наук України: Наукова діяльність. Структура. Працівники. — Львів, 2001.
• Петренко М. Гарт боротьби і праці: Обрії вченого. «ЛУ», 1968, 19 липня.
• Стеблій Ф. І. Огоновський Володимир Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 523. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.