Огре (місто)

• Огре (латис. Ogre;  вимова)
• Огерсгоф (нім. Ogershof), Огер (нім. Oger)

Розташоване у місці впадання річки Огре до Західної Двіни.

Археологічні розкопки і хроніки Ливонського ордену свідчать про те, що вже в XIII столітті на сухих піщаних горбах, порослих сосновими лісами, жили давньолатиські племена. На двох найвищих пагорбах — Кентес і Зіліє Калні — були розташовані їх городища. Після вторгнення хрестоносців місцевість відійшла до ризького єпископа, потім до поляків і шведів.

Численні війни призвели до спустошення місцевості.

У XIX столітті в Огре було лише декілька хуторів. Сполучення між Ригою і Огре підтримувала кінна пошта. Зростанню Огре сприяло відкриття в 1861 році залізничної лінії Рига — Даугавпілс. Ризькі багатії примітили спокійне, живописне місце на березі річки Огре, і через рік, коли залізничне сполучення і ризька влада відкрили в Огре декілька розважальних павільйонів, на околицях почалося будівництво дач, число яких дуже скоро досягло декількох сотень. У Огре не було довгий час промислових підприємств окрім картонної фабрики, яка переробляла ліс, що сплавлявся по річці Огре. У 1928 році, коли Огре були надані права міста, його постійне населення не перевищувало 1 700 чоловік.

У Огре 2 загальноосвітні школи (1 російськомовна), гімназія, приватна школа, 5 дитячих садів, сільськогосподарська комерційна школа, лісовий технікум, професійно-технічне училище, музична школа, художня школа, три церкви (православна, католицька, лютеранська), 2 Будинки культури, лікарня, спортивний комплекс, плавальний басейн, льодовий комплекс, безліч магазинів і кафе.

• Цилінскіс Гунарс (1931—1992) — латвійський актор
• Андрейс Лавреновс (* 1982) — латвійський хокеїст
• Айша (Айя Олегівна Андреєва; 16 січня 1986) — латвійська співачка.

• Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.

• Офіційний сайт міста