Огій Яків Родіонович
Огій Яків Родіонович (21(09). 10.1891—13.07.1937) — один із організаторів українського повстанського руху проти гетьманату П.Скоропадського, німецької і денікінської окупації. Народився на хуторі Огіївка Кобеляцького повіту Полтавської губернії в незаможній селянській сім'ї. Освіти не мав. Працював у наймах, вантажником, шевцем. Член Української партії соціалістів-революціонерів з 1917, з 1918 — УПСР (боротьбистів). У липні 1918 закликав селян Кобеляцького повіту до спротиву аграрній та національній політиці гетьманату і німецькому командуванню. Організатор одного з перших в Україні протигетьманських та протинімецьких повстань (у Попівці Кобеляцького повіту) восени 1918. У контакті з міжпартійним Полтавським підпільним губернським революційним комітетом організував партизанський загін. 1919 разом з О.П'ятенком та К.Матяшем створив партизанську бригаду, яка незабаром переросла в з'єднання і мала воювати в складі Червоної армії з військами А.Денікіна, але влилася до військ Української Народної Республіки (у районі Ружина). Спільно із О.Лісовиком та К.Матяшем очолив рейд цього з'єднання по тилах денікінських військ до Катеринослава (нині м. Дніпро). У ході рейду були захоплені міста Канів, Хорол, Решетилівка; 2 рази партизани вривалися до Полтави. У грудні 1919 бригада Огія звільнила Полтаву, а потім — м. Кременчук. На основі цього з'єднання та інших повстанських загонів боротьбисти прагнули створити незалежну від більшовиків Українську Червону армію, а з її допомогою — самостійну Українську радянську республіку. 1920 Огій — голова Кобеляцького повітового виконкому, член КП(б)У. У липні 1920 перейшов до самостійницької Української комуністичної партії. 1921 знову повернувся до КП(б)У. 1922—27 — голова виконкомів Красноградської, Роменської, Полтавської округ. З 1927 — на керівних посадах в с.-г. кооперації УСРР, 1933—35 заступник наркома землеробства УСРР. У серпні 1935 засуджений нібито за зловживання і халатність у конярстві до 5-ти років ув'язнення. 1937 страчений у м. Київ як «активний учасник контрреволюційної терористичної організації правих».
Джерела та література
- О. П. Юренко. Огій Яків Родіонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 521. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.