Одностатеві шлюби в Аргентині

13 листопада 2009 року муніципальний суд Буенос-Айреса видав дозвіл на укладення шлюбу гомосексуальній парі — Хосе Марії ді Бельйо (ісп. Jose Maria Di Bello) та Алексу Фрейре (ісп. Alex Freyre), незважаючи на державну політику Аргентини, що визначала шлюб як союз чоловіка й жінки.[5] Весілля було заплановано на 1 грудня 2009 року, однак федеральний суд тимчасово заблокував рішення муніципального судді Буенос-Айреса та призупинив підготовку весільних заходів.[6][7] Почалась ціла серія судових процесів. 28 грудня пара, однак, все ж змогла укласти шлюб у місті Ушуайя (столиця провінції Вогняна земля).[6][8]

У березні та квітні 2010 року судового дозволу на укладення шлюбу домоглись ще дві одностатеві пари — Деміан Бернат (ісп. Damian Bernath) і Хорхе Салазар (ісп. Jorge Salazar), а також Норма Кастильйо (ісп. Norma Castillo) і Рамона Аревало (ісп. Ramona Arevalo).[9][10] При цьому за два тижні шлюб Берната і Салазара було скасовнано рішенням федерального суду.[11]

До липня 2010 року в Аргентині було укладено вже 8 одностатевих шлюбів. У кожному з восьми випадків дозвіл на шлюб було отримано в судовому порядку, спираючись на те, що в конституції Аргентини не міститься однозначних вказівок на те, що шлюб — це винятково союз чоловіка й жінки. До того часу в Сенаті вже розглядався законопроєкт щодо одностатевих шлюбів.[12]

Законопроєкт було схвалено Палатою депутатів 5 травня 2010 року[13] й Сенатом 15 липня 2010 року.[14][15] Представники місцевої Римо-католицької церкви зажадали від Сенату провести у країні референдум з питання одностатевих шлюбів. Однак, запит було відхилено Сенатом.[12]

Президент Крістіна Фернандес де Кіршнер підписала законопроєкт 21 липня 2010 року.[16][17] Таким чином, Аргентина стала першою латиноамериканською та десятою у світі країною, що легалізувала одностатеві шлюби.[18][19]

Після прийняття закону про одностатеві шлюби консервативна група «Федеральна родинна мережа» почала збирати підписи з вимогами щодо його скасування. Координатор мережі Хуан Пабло Берардуччі (ісп. Juan Pablo Berarducci) мав намір зібрати 500 тисяч підписів до липня 2011 року.[20]

Напередодні голосування в конгресі кардинал Хорхе Бергольйо, архієпископ Буенос-Айреса, назвав законопроєкт «руйнівною атакою на Божественний задум» й зібрав 60 000 маніфестантів на знак протесту. Суперечки з питання про шлюбне рівноправ'я виявили прірву між церковними лідерами та більшістю населення. Попри те що Аргентина католицька країна, лише 22 % населення регулярно відвідує меси.

Так, президент Аргентини Кіршнер заявила[21]:

Отці церкви подають це як наступ на мораль та релігію й загрозу природному стану речей, натомість ми маємо справу з реальністю такою як вона є. Позбавити меншини їхніх прав було би порушенням демократії

.