Референдум
Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань.
Опис
Плебісцит — це різновид референдуму, на якому вирішуються питання зміни статусу території, чи приєднання території до іншої.[джерело?]
Умови проведення референдуму і його процедура регулюються конституціями і законодавством країн.
Залежно від предмета, способу проведення і сфери застосування, розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проєкт конституції чи конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проєкт закону), загальнодержавний чи місцевий, обов'язковий референдум чи факультативний.
При обов'язковому референдумі проєкт відповідного акту підлягає ратифікації всіма виборцями (наприклад, в США проєкт поправки до конституції США повинен бути схвалений у всіх 50 штатах).
Ініціатива проведення факультативного референдуму може належати виборцям (Італія), окремим суб'єктам федерації (Швейцарія) чи центральній владі (Франція). Референдум — один з елементів так званої прямої демократії (безпосередньої демократії).
В Німеччині референдуми законодавчо заборонені після Другої світової війни — це пов'язано з тим, що гітлерівський режим був затверджений шляхом плебісцитів.
Важливо додати, що і українці вже мають досвід проведення аналогічного заходу — 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України, під час якого 90,32 % виборців підтримали суверенний статус нашої держави, а також нелегітимний референдум у Криму щодо статусу автономії 16 березня 2014 року.[1]
Електронний референдум
Електронний референдум є одним з інструментів електронної демократії. Українське законодавство визначає електронний референдум як всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні.[2]
Див. також
Примітки
Джерела
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
- РЕФЕРЕНДУМ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Література
- П. Шляхтун. Референдум // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.636 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання
- Референдум у зарубіжних країнах // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 112-114.