Озеро Наполегливості

О́зеро Наполе́гливості (лат. Lacus Perseverantiae) — маленька морська ділянка на Місяці, біля південного краю Моря Криз. Максимальний розмір — 72 км. Міжнародний астрономічний союз затвердив його назву 1979 року[1].

Озеро Наполегливості
лат. Lacus Perseverantiae
Озеро Наполегливості. Праворуч унизу — залитий лавою кратер Фірмік.
Координати центра
7.8° пн. ш. 61.9° сх. д. / 7.8; 61.9
Розмір
72 км
Епонім
наполегливість
Назву затверджено 1979

 Озеро Наполегливості на Вікісховищі
Карта регіону

Розташування й суміжні об'єкти

Озеро Наполегливості лежить за 60–80 км на південь від Моря Криз, у зовнішній частині його басейну[2]. Координати центра озера 7.8° пн. ш. 61.9° сх. д. / 7.8; 61.9[1]. На південному сході воно межує з 60-кілометровим кратером Фірмік, що теж залитий лавою. Ці морські ділянки розділені материковою смужкою шириною лише 7 км. Далі від озера розташовані кратери Озу та Ван Альбада (на північному сході), Дейлі та Аполлоній (на південному заході). Крім того, в його околицях розкидані сателіти Фірміка та Озу. В самому озері найменованих деталей поверхні станом на 2015 рік нема[3].

Опис

Озеро Наполегливості витягнуте з північного сходу на південний захід. Довжина його основної частини — 60 км, а ширина варіює від 15 км на сході до 7 км на заході. На північ від неї відходять дві затоки довжиною по 20 км. Максимальний розмір озера — 72 км.

Посередині озеро перетинає маленька гряда, зі східного боку якої поверхня дещо вища, ніж із західного[4]. Невеликі гряди є й на його північному сході. В озері трапляються дрібні (до 2 км) кратери. Найбільший з них примітний наявністю олівіну — мінералу, притаманного місячній мантії. На поверхні він міг опинитися завдяки ударам астероїдів або виливам лави[5].

Поверхня озера лежить на 1,2–1,3 км нижче за місячний рівень відліку висот (виняток — його північно-західна затока, де висота на кількасот метрів більша). Це на 0,6 км вище за лавовий покрив прилеглого кратера Фірмік і на 2,4 км вище за сусідні ділянки Моря Криз[4].

Примітки

  1. Lacus Perseverantiae. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 17 червня 2015.
  2. Wilhelms D. Plate 4A. Maria // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
  3. За даними номенклатурного довідника МАС (карта).
  4. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
  5. Powell, K. E.; McGovern, P. J.; Kramer, G. Y. (2012). Olivine Detections at the Rim of Crisium Basin with Moon Mineralogy Mapper. 43rd Lunar and Planetary Science Conference, held March 19-23, 2012 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1659, id.1689. Bibcode:2012LPI....43.1689P.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.