Окартит

Окартит (рос. окартит; англ. hocartite; нім. Hocartit m) — срібний аналог станіну.

Окартит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1967-046
Хімічна формула Ag₂FeSnS₄
Nickel-Strunz 10 2.CB.15a[2]
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[3]
Просторова група space group I-42md[4][3]
Інші характеристики
Названо на честь Raymond Hocartd[4]
Типова місцевість Chocaya-Animas minesd[2]

Загальний опис

Хімічна формула: Ag2FeSnS4. Склад у % (з родов. Такама, Болівія): Ag — 36,0; Sn — 25,0—28,0; Fe — 7,5—7,7; S — 26,0—27,0. Домішки: Zn (4,0—4,2), Cu (1,8).

Сингонія тетрагональна. Форми виділення: мікроскопічні зростання зі станіном, окремі ізольовані зерна (до 1 мм). Часті полісинтетичні двійники. Колір буро-сірий.

Утворюється гідротермальним шляхом. Знайдений разом з вюртцитом і станіном у родов. Такама, Окайа і Колкечака (Болівія), Фурні (Франція).

За прізв. франц. мінералога Р. Окара (Raymond Hocart). (R. Caye, Y.Laurent, P. Picot, R. Pierrot, C. Levy, 1968).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. mineralienatlas.de
  4. http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/hocartite.pdf

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Окартит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Окартит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.