Округи Шрі-Ланки
Ланкійський округ (синг. දිස්ත්රික්ක, трансліт. Distrikka, там. மாவட்டம்) — адміністративна одиниця другого рівня, вони включені в провінцію. У межах 9 провінцій є 25 округів. Кожен округ управляється окружним секретарем, який призначається центральним урядом. Основними завданнями окружного секретаріату є координація комунікацій та діяльності центральних урядів та відділів секретарських структур. Окружний секретаріат також відповідає за впровадження та моніторинг проектів розвитку на окружному рівні та надання допомоги адміністративним одиницям нижчого рівня у своїй діяльності, а також збір доходів та координацію виборів у окрузі. Округ поділений на декілька підрозділів окружних секретаріатів (відомі під назвою ОС), які, у свою чергу, поділяються на 14 021 Грама Ніладхарі.
District දිස්ත්රික්ක மாவட்டம் | |
---|---|
| |
Країна | Шрі-Ланка |
Тип | адміністративний поділ Шрі-Ланки, адміністративна одиниця країни другого рівняd і дистрикт |
Розташування | Шрі-Ланка |
Кількість | 25 (станом на листопад 2018) |
Кількість населення | 92,238–2,324,349 |
Площа | 699–7,179 км² |
Уряд | Окружний секретаріат |
Підрозділи | DS Division |
Округи Шрі-Ланки у Вікісховищі |
Історія
За часів Королівства Анурадхапура країна вперше була розділена на кілька адміністративних одиниць. Королівство було поділено на три провінції: Раджарата, Рухуна та Малая-Рата. Далі вони були поділені на менші підрозділи, які називалися рата.[1] З часом кількість провінцій збільшилася, але адміністративний поділ другого рівня залишився ратою. Проте, коли країна врешті-решт ділилася на більш ніж одне королівство, а іноземні колоніальні місії зайняли частину країни, ця структура почала змінюватися. Територія Коттеського Королівства була розділена на чотири дісави, які потім були розділені на сорок корале. Корале мали свої власні цивільні та військові посадові особи та невелику міліцію. Корлівство Джафна, скоріш за все, мала схожу адміністративну структуру з чотирма провінціями.[2]
Коли португальці захопили частину країни після прибуття в 1505 році, вони зберігали більш-менш таку ж адміністративну структуру, за якою йшли правителі Шрі-Ланки.[3] Під час голландського панування в країні територію було розділено на три адміністративні підрозділи. Вони були поділені на дісави, як у попередніх системах.[4] Британія спочатку продовжувала цю систему,[5] але після реформ в 1796-1802 рр. країна була поділена за етнічним складом.[6][7] Це було скасовано реформами Колебрук-Камерона 1833 року та створено законодавчу раду,[8] розділено острів на політичні і адміністративні одиниці. Створено п'ять провінцій, потім їх кількість збільшилась до дев'яти, і вони були поділені на двадцять один округ. Ці округи управлялися чиновниками, відомі як урядові агенти або помічники урядових агентів.[6]
У 1955 р. округ замінив провінцію ставши основною адміністративною одиницею країни.[9] Округ Ампара був створений у квітні 1961 р., після чого в вересні 1978 р. було утворено округи Муллайтіву і Гампаха за допомогою нової конституції, яка також знову ввела провінцію як основну адміністративну одиницю. Останній округ, який буде створений, був Кіліноччі у лютому 1984 року, а нинішня конституція (1978 року) зазначає, що територія Шрі-Ланки складається з 25 округів. Ці округи можуть бути розділені або об'єднані за рішенням парламенту Шрі-Ланки.
Округи
Усі дані про населення наводяться з останнього перепису населення Шрі-Ланки в 2012 році.
Округ | На карті | Провінція | Столиця
округу |
Площа
суходолу |
Площа
внутрішньої води |
[10]Загальна
площа у км2 (mi2)[10] |
Населення
2012 |
Густота
населення на км2 (mi2)[10][lower-alpha 1] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ампара | Східна | Ампара | 4 222 (1,630) | 193 (0,075) | 4 415 (1,705) | 649,402 | 154 (400) | |
Анурадхапура | Північно-центральна | Анурадхапура | 6 664 (2,573) | 515 (0,199) | 7 179 (2,772) | 860,575 | 129 (330) | |
Бадулла | Ува | Бадулла | 2 827 (1,092) | 34 (0,013) | 2 861 (1,105) | 815,405 | 288 (750) | |
Баттікалоа | Східна | Баттікалоа | 2 610 (1,01) | 244 (0,094) | 2 854 (1,102) | 526,567 | 202 (520) | |
Вавунія | Північна | Вавунія | 1 861 (0,719) | 106 (0,041) | 1 967 (0,759) | 172,115 | 92 (240) | |
Гампаха | Західна | Гампаха | 1 341 (0,518) | 46 (0,018) | 1 387 (0,536) | 2,304,833 | 1 719 (4 450) | |
Ґалле | Південна | Ґалле | 1 617 (0,624) | 35 (0,014) | 1 652 (0,638) | 1,063,334 | 658 (1 700) | |
Джафна | Північна | Джафна | 929 (0,359) | 96 (0,037) | 1 025 (0,396) | 583,882 | 629 (1 630) | |
Калутара | Західна | Калутара | 1 576 (0,608) | 22 (0,0085) | 1 598 (0,617) | 1,221,948 | 775 (2 010) | |
Канді | Центральна | Канді | 1 917 (0,740) | 23 (0,0089) | 1 940 (0,75) | 1,375,382 | 716 (1 850) | |
Кегалле | Сабарагамува | Кегалле | 1 685 (0,651) | 8 (0,0031) | 1 693 (0,654) | 840,648 | 499 (1 290) | |
Кіліноччі | Північна | Кіліноччі | 1 205 (0,465) | 74 (0,029) | 1 279 (0,494) | 113,510 | 94 (240) | |
Коломбо | Західна | Коломбо | 676 (0,261) | 23 (0,0089) | 699 (0,270) | 2,324,349 | 3 438 (8 900) | |
Курунегала | Північно-західна | Курунегала | 4 624 (1,785) | 192 (0,074) | 4 816 (1,859) | 1,618,465 | 350 (910) | |
Маннар | Північна | Маннар | 1 880 (0,73) | 116 (0,045) | 1 996 (0,771) | 99,570 | 53 (140) | |
Матале | Центральна | Матале | 1 952 (0,754) | 41 (0,016) | 1 993 (0,770) | 484,531 | 248 (640) | |
Матара | Південна | Матара | 1 270 (0,49) | 13 (0,0050) | 1 283 (0,495) | 814,048 | 641 (1 660) | |
Монерагала | Ува | Монерагала | 5 508 (2,127) | 131 (0,051) | 5 639 (2,177) | 451,058 | 82 (210) | |
Муллайтіву | Північна | Муллайтіву | 2 415 (0,932) | 202 (0,078) | 2 617 (1,010) | 92,238 | 38 (98) | |
Нувара-Елія | Центральна | Нувара-Елія | 1 706 (0,659) | 35 (0,014) | 1 741 (0,672) | 711,644 | 417 (1 080) | |
Полоннарува | Північно-центральна | Полоннарува | 3 077 (1,188) | 216 (0,083) | 3 293 (1,271) | 406,088 | 132 (340) | |
Путталам | Північно-західна | Путталам | 2 882 (1,113) | 190 (0,073) | 3 072 (1,186) | 762,396 | 265 (690) | |
Ратнапура | Сабарагамува | Ратнапура | 3 236 (1,249) | 39 (0,015) | 3 275 (1,264) | 1,088,007 | 336 (870) | |
Тринкомалі | Східна | Тринкомалі | 2 529 (0,976) | 198 (0,076) | 2 727 (1,053) | 379,541 | 150 (390) | |
Хамбантота | Південна | Хамбантота | 2 496 (0,964) | 113 (0,044) | 2 609 (1,007) | 599,903 | 240 (620) | |
Загальне | 62 705 (24,211) | 2 905 (1,122) | 65 610 (25,33) | 20,359,439 | 325 (840) |
Примітки
- Щільність населення розрахована за площею суші, а не загальною площею.
Див. також
Цитати
- Siriweera, 2004, с. 91.
- Yogasundaram, 2006, с. 170.
- Yogasundaram, 2006, с. 168.
- Yogasundaram, 2006, с. 195.
- Yogasundaram, 2006, с. 214.
- Yogasundaram, 2006, с. 258.
- Peebles, 2006, с. 48.
- Peebles, 2006, с. 52.
- Peebles, 2006, с. 110.
- Table 1.1: Area of Sri Lanka by province and district. Statistical Abstract 2014. Department of Census and Statistics, Sri Lanka.
Примітки
- Administrative Districts and Main Towns of Sri Lanka. International Centre for Ethnic Studies. Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 18 липня 2009.
- Siriweera, W. I. (2004). History of Sri Lanka: From Earliest Times Up to the Sixteenth Century. Dayawansa Jayakodi & Company. ISBN 955-551-257-4.
- Yogasundaram, Nath (2006). A Comprehensive History of Sri Lanka from Prehistory to Tsunami. Vijitha Yapa Publishers. ISBN 978-955-665-002-0.
- Peebles, Patrick (2006). The History of Sri Lanka. Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-33205-3.