Октавіан Ґоґа

Ґоґа Октавіан (рум. Octavian Goga, *1 квітня 1881, Решинарі, поблизу Сібіу — †7 травня 1938, Чуча, поблизу Клужа) — румунський поет, драматург, академік, ультраправий політик, прем'єр-міністр Румунії з 28 грудня 1937 по 11 лютого 1938. Член Румунської Академії.

Ґоґа Октавіан
рум. Octavian Goga
Ґоґа Октавіан
Прапор
Прем'єр-міністр Румунії
28 грудня 1937  11 лютого 1938
Попередник: Ґеорґе Тетереску
Спадкоємець: Мирон Кристя
 
Народження: 1 квітня 1881(1881-04-01)
Решинарі, Сібіу, Румунія
Смерть: 7 травня 1938(1938-05-07) (57 років)
Чуча, Клуж, Румунія[1]
Поховання: Чуча
Країна: Румунія
Релігія: Румунська Православна Церква
Освіта: Будапештський університет
Партія: Romanian National Partyd
Автограф:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Погруддя в Алеї Класиків

Ґоґа Октавіан народився в селі Решинарі під Сібіу в Трансильванії. Закінчив Будапештський університет. Був активним учасником румунського націоналістичного руху в Трансильванії. Ще до Першої світової війни заарештовувався угорською владою. Кілька разів, до об'єднання Трансильванії з Румунією, переховувався в Румунії, де брав участь в літературному і політичному житті. У 1920 і 1926 Ґоґа займав посаду міністра мистецтв і міністра внутрішніх справ в уряді генерала А.Авереску. У 1935 очолив профашистську Націонал-християнську партію. У 1930-х брав участь в керівництві ряду румунських банків і монополій, через які був пов'язаний з іноземним капіталом. з 28 грудня 1937 по 11 лютого 1938 — прем'єр-міністр. Уряд Ґоґи, до складу якого як міністр входив Александру Куза, проводив націоналістичний профашистский курс з орієнтацією на гітлерівську Німеччину у зовнішній політиці. Ним був прийнятий ряд антисемітських законів, євреї були позбавлені румунського громадянства.

Після звільнення, оселився в своєму маєтку в Трансильванії, де і помер від крововиливу в мозок 7 травня 1938.

Примітки

Джерела

  • Ovidiu Papadima, Octavian Goga, ed. a II-a, Bucureşti, Fundaţia Regală pentru Literatură şi Artă, 1944
  • Ion Dodu Bălan, Octavian Goga (monografie), Bucureşti, Editura Minerva, 1971
  • Mircea Popa, Octavian Goga între colectivitate şi solitudine, Cluj, Editura Dacia, 1981
  • Ilie Guţan, Octavian Goga — răsfrângeri în evantai, Sibiu, Editura Imago, 2002
  • Gheorghe I. Bodea, Octavian Goga — o viaţă, un destin, Cluj, Editura Limes, 2004
  • Contribuţii la o bibliografie Octavian Goga (1965—2004), Cluj, Casa Cărţii de Ştiinţă, 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.