Олів'є Вебер

Олів'є Вебер (фр. Olivier Weber; нар. 12 червня 1958, Монлюсон, Франція) — французький письменник, репортер і військовий кореспондент, відомий насамперед висвітленням воєн в Іраку та Афганістані. Працює доцентом Паризького Інституту політичних досліджень. Вебер виграв кілька національних та міжнародних премій у галузі літератури та журналістики, зокрема за свої історії про Афганістан та за книги про війни. Його книги були перекладені на кількадесят мов.

Олів'є Вебер
фр. Olivier Weber
Народився 12 червня 1958(1958-06-12)[1] (63 роки)
Монлюсон
Країна  Франція
Діяльність журналіст, кінорежисер, дипломат, письменник, біограф
Alma mater Національний інститут східних мов і цивілізацій, Університет Ніцци, Вища школа соціальних наук і Університет Сан-Францискоd
Мова творів французька[2]
Нагороди

Albert Londres Prized (1992)

Joseph-Kessel Prized (1998)

Q3404959? (2002)

Amerigo Vespucci prized (2011)

European and Mediterranean book prized (2017)

Q3405636? (2016)

 Олів'є Вебер у Вікісховищі

Біографія

Олів'є Вебер народився в 1958 році в Монлюсоні, вивчав економіку та антропологію в Університеті Сан-Франциско, Паризькому університеті Сорбони, Університеті Ніцци (PhD) та в Національному інституті східних мов та цивілізацій[3].

Фільмографія
  • Документальний фільм: Опіум талібанів, 2001 р., Спеціальна премія FIPA
  • Документальний фільм: Світ, побачений із поїзда, 2010—2016

Бібліографія
  • Voyage au pays de toutes les Russies, вид. Quai Voltaire (1992)
  • French doctors, вид. Robert Laffont (1995)
  • La route de la drogue, вид. Arléa (1996)
  • Lucien Bodard, un aventurier dans le siècle, вид. Plon (1997)
  • Les enfants esclaves, вид. Mille et une nuits (1999)
  • On ne se tue pas pour une femme, вид. Plon (2000)
  • La mémoire assassinée, вид. Mille et Une Nuits (2001)
  • Le faucon afghan: un voyage au pays des talibans, изд. Robert Laffont (2001)
  • Humanitaires, вид. Le Félin (2002)
  • Je suis de nulle part]], вид. Payot (2003)
  • Le grand festin de l'Orient, вид. Robert Laffont (2004)
  • Routes de la soie, вид. Mille et une nuits (2004)
  • Kessel, le nomade éternel, вид. Arthaud (2006)
  • La bataille des anges, вид. Albin Michel (2006)
  • La mort blanche, вид. Albin Michel (2007)
  • Sur les routes de la soie, вид. Hoëbeke (2007)
  • J'aurai de l'or, вид. Robert Laffont (2008)
  • Le Tibet est-il une cause perdue?, вид. Larousse (2008)
  • Conrad, le voyageur de l'inquiétude, вид. Flammarion-Arthaud (2011)
  • Le Barbaresque, вид. Flammarion (2011)
  • Les Impunis, вид. Robert Laffont (2013)
  • La Confession de Massoud, вид. Flammarion (2013)
  • L'Enchantement du monde, вид. Flammarion (2015)
  • Frontières, вид. Paulsen (2016)
  • Jack London, l'appel du grand ailleurs, вид. Paulsen (2016)
  • Frontières изд. Paulsen (2016)
  • Dictionnaire amoureux de Joseph Kessel, вид. Plon (2019)
  • Si je t'oublie Kurdistan, вид. L'Aube (2020)
  • L'Arrière-pays, вид. Calmann-Lévy (2020)
  • Au Royaume de la lumière, вид. Plon-Terre Humaine (2021).

Примітки
  1. http://www.franceinter.fr/personne-olivier-weber-0
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Public Seminar with award winning author Olivier Weber. hass.uq.edu.au (англ.). 26 жовтня 2016. Процитовано 15 червня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.