Олімпійський музей

Олімпійський музей — центр наукових досліджень у галузі олімпійського спорту, олімпійської освіти і виховання. Був відкритий у Лозанні 23 червня 1993 року.[3]

Олімпійський музей
фр. Musée olympique
46°30′31″ пн. ш. 6°38′02″ сх. д.
Тип sports museumd
memory institutiond[1] і колекція
Тема Олімпійські ігри
Статус спадщини культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd[1][2]
Частина від list of cultural properties in Lausanned
Країна  Швейцарія[1]
Адреса 1006[1]
Засновник Хуан Антоніо Самаранч
Відкрито 23 червня 1993
Відвідувачі 160 000 осіб
Сайт olympic.org/museum
Олімпійський музей (Швейцарія)
 Олімпійський музей у Вікісховищі

Ідея створення музею належить П'єру де Кубертену. Він був створений тільки при Президенті МОК Хуану Антоніо Самаранчу.[4]

Будівля музею

Будівля музею побудована з білого мармуру, який подарував уряд Греції. Колір нагадає про грецьке походження Олімпійських ігор. Довжина музею 70 м[3]. Музей має п'ять поверхів, але два з них розміщені під землею. Таким чином музей не порушив гармонію місцевості[4].

Автори проекту Педро Рамірес Васкес (Мексика) та Жан-П'єр Кахен (Швейцарія) символізували партнерство представників двох різних культур[3].

Музей оточує парк. На його території встановлена багато скульптур на спортивну тематику, серед яких найбільшу популярність здобули «Американський атлет» Огюста Родена і «Футболісти» Нікі де Сен Фаль.[5]

Мета музею

Діяльність Олімпійський музей спрямована на просування цінностей спорту і олімпізму. Реалізується вона у наступних напрямах:

  • Обмін інформацією та передовим досвідом.
  • Заохочення співпраці із загальних питань, з якими стикаються члени Олімпійського руху.
  • Робота над загальними проектами, зокрема над виставами, освітніми програмами, заходами, управлінням колекціями, зв'язком та комерційним розвитком.
  • Пошук шляхів для масштабної роботи мережі олімпійських музеїв з метою підвищення ефективності і досягнення економії.

Станом на 2018 рік Олімпійська мережа музеїв складається з 22 музеїв у різних країнах світу, які тісно співпрацюють і доповнюють матеріали один одного[5].

При музеї працює Центр олімпійських досліджень.[6]

Експозиція музею

Колекція музею нараховує понад 10 000 експонатів. Це найбільший у світі музей спортивної тематики. На трьох поверхах постійна експозиція висвітлює три основні теми: «олімпійський світ», «Олімпійські ігри», «олімпійський дух». Є окремі зали для виставок, приміщення для перегляду архівних матеріалів.[7]

У музеї зберігається найбільша у світі експозиція епохи Стародавньої Греції. Багато експонатів були отримані від інших музеїв. Експонати показують історію олімпійського руху, його нинішній стан і перспективи. Музей зберігає повну колекцію автографів олімпійських медалістів та смолоскипів для олімпійського вогню, починаючи з Ігор 1936 року. Унікальною є колекція монет і марок, олімпійських медалей та іншої символіки. Значну частину колекції становлять предмети образотворчого мистецтва: скульптури, чорно-білі і кольорові фотографії, магнітні диски, платівки, відеокасети, одяг, спортінвентар, документи тощо.[3]

Під час проведення кожних Олімпійських ігор та після них музей спрямовую свою роботу на отриманні символічної атрибутики, таких як медалі, офіційні плакати, талісмани й інвентар спортсменів переможців та артефактів, що ілюструють олімпійські цінності, церемонії та Олімпійську спадщину[5]. Український олімпійський чемпіон з фристайлу Олександр Абраменко у лютому 2018 року на прохання Олімпійського музею передав до його експозиції «золоту» лижу виробництва мукачівської фірми TISA зі своїм автографом[8].

Примітки
  1. Swiss GLAM Inventory, 16 September 2016 — 2016.
  2. Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
  3. Тягур Р. С., Тягур Т. Р. Історія фізичної культури і олімпійського руху: 180 базових термінів. — Івано-Франківськ : Видавець Віктор Дяків, 2013. — С. 42.
  4. Гончаренко В. І. Олімпійський спорт : навчальний посібник / В.І. Гончаренко, І.В. Іваній, А.І. Кудренко. — Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2014. — С. 15.
  5. Брискін Ю. Міжнародна олімпійська система: принципи, структура і діяльність : лекція з навчальної дисципліни "Олімпійський і професійний спорт". — Львів, 2018.
  6. Савицька Л. І. Фізичне виховання як соціальне явище і основний фактор гуманізації фізичної культури / Савицька Л. І. // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. — 2011. — № 1 (9). — С. 124–130.
  7. Радченко Л. О. Спортивні музеї та експозиції в Україні: проблеми роботи та шляхи їх подолання / Л. О. Радченко // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). — 2015. — Вип. 9. — С. 67-70.
  8. Абраменко передав українські лижі до Олімпійського музею – НОК. Радіо Свобода. 23 лютого 2018. Процитовано 4 січня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.