Хуан Антоніо Самаранч
Хуа́н Анто́ніо Самара́нч-і-Торелло́ (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torelló, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló — Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́[7]; * 17 липня 1920, Барселона — † 21 квітня 2010, Барселона) — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.
Хуан Антоніо Самаранч Жуан Антоні Самаранк Juan Antonio Samaranch | |
---|---|
ісп. Juan Antonio Samaranch | |
Хуан Антоніо Самаранч, вересень 2000 року | |
Ім'я при народженні |
Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́ Joan Antoni Samaranch i Torelló |
Народився |
17 липня 1920 Барселона |
Помер |
21 квітня 2010 (89 років) Барселона ·серцева недостатність |
Поховання | Монтжуїкський цвинтар |
Громадянство | Іспанія |
Національність | каталонець |
Місце проживання | Барселона |
Діяльність | спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець |
Alma mater | Наварський університет і German School of Barcelonad |
Знання мов | іспанська[1] і каталанська |
Членство | Міжнародний олімпійський комітет, National Council of the Movementd[2], Real Academia de Ciencias Económicas y Financierasd[3], Royal European Academy of Doctorsd і Académie des sportsd |
Титул | маркіз де Самаранч (дон) |
Посада | Президент Міжнародного олімпійського комітетуd, president of the Provincial Deputation of Barcelonad, Q44438270?, Spanish ambassador to the Soviet Uniond, ambassador of Spain to Mongoliad, депутат франкістських кортесівd[4], депутат франкістських кортесівd[5] і депутат франкістських кортесівd[6] |
Головував | МОК (1980—2001) |
Конфесія | католицька церква |
Діти | Juan Antonio Samaranch Salisachsd і María Teresa Samaranchd |
Нагороди | |
IMDb | ID 1347360 |
| |
Біографія
Біографія до президенства МОК
Хуан Антоніо Самаранч народився 17 липня 1920 року в місті Барселона (Каталонія, Іспанія) у заможній родині.
Х.-А. Самаранч здобув престижну освіту в бізнес-школі Університету Наварри (IESE Business School).
Працюючи іспанським функціонером у сфері спорту, Самаранч неодноразово очолював національні делегації на різноманітних заходах, у тому числі і пов'язаних з олімпізмом. За диктатури Ф. Франко в 1966 році Самаранча було призначено на посаду Голови національного олімпійського комітету. У цьому ж (1966) році Х.-А. Самаранч став членом Міжнародного Олімпійського комітету, де впродовж наступних років зробив блискучу кар'єру.
У 1973—77 Х.-А. Самаранч очолює депутатський корпус Барселони.
У період з 1974 до 1978 рр. Самаранч обіймає посаду віце-президента МОК.
З 1977 до 1980 рр. Хуан Антоніо Самаранч є послом Іспанії в СРСР та за сумісництвом у Монголії.
По завершенні Московської Олімпіади (1980 рік) Хуана Антоніо Самаранча (як компромісну фігуру) обрано Президентом (7-им за ліком) МОК.
На чолі МОК
На посту Голови МОК Х.-А.Самаранч політику для забезпечення фінансової самостійності міжнародного олімпійського руху. Останнє було досягнуте за рахунок запровадження і широкого ужитку спонсорства і значного відсотку комерційної реклами на міжнародних і національних спортивних заходах (переважно з боку транснаціональних компаній, вирішення питання з оплатою телеканалами трансляцій спортивних заходів, допомогою країні-організатору Олімпіади тощо.
За часів Самаранча МОК став величезним міжнародним комерціним осередком, через який проходять значні фінансові потоки. Саме засилля комерціалізації міжнародного олімпізму, що призводить нерідко до можливості зловживань у фінансовій сфері, а у галузі безпосередньо спорту високих досягнень пов'язане зі скандалами і проявами unfair play, як то: використання допінгу, тренерські і суддівські розборки, можливість «договірних» змагань, коли результати змагань (стосується ігрових видів спорту) «продаються і покупаються», «перетікання» спортсменів-«варягів» із країни в країну (тобто зміна громадянства для участі в олімпійській збірній) тощо.
Втім, очевидними є і заслуги Самаранча на чолі МОК, що виявився фактично рятівником олімпійського руху, вдихнувши в нього нове життя. А комерціалізація організації, на думку багатьох експертів, лише відповідала сучасним реаліям. Крім того, МОК не лише заробляє гроші, а й активно витрачає їх, у тому числі і виступаючи безпосередньо спонсором різноманітних заходів. За численними програмами МОК фінансові засоби витрачаються на підтримку і розвиток окремих видів спорту в багатьох країнах світу.
Під час головування Самаранча МОК не оминула значної політизації на тлі протистояння Холодної війни. Так, зокрема, країни Соцтабору на чолі з СРСР бойкотували Олімпіаду 1984 року в Лос-Анжелесі (США). Головними принципами функціонування МОК та його чиновників, зокрема Президента Х.-А. Самаранча, лишалися відданість спорту і політкоректність.
У 1992 році в рідному місті Самаранча Барселоні відбулися ювілейні XXV Літні Олімпійські ігри.
Саме на період правління Самарнча в МОК приходиться розвал радянської імперії, й перші в історії участь, успіхи й перемоги окремих олімпійських збірних України.
16 липня 2001 року Хуана-Антоніо Самаранча обрано довічним почесним президентом МОК.
Після президенства МОК
Будучи почесним головою МОК, Х.-А. Самаранч був частим гостем на різноманітних спортивних заходах, переважно під егідою організації.
У рідній Каталонії Самаранч був успішним підприємцем, громадським і політичним діячем.
Нагороди і відзнаки
За внесок у олімпійський рух король Іспанії Хуан Карлос I у 1991 році присвоїв Х.-А. Самаранчу титул маркіза (дона).
Самаранч неодноразово отримував національні та міжнародні премії, відзнаки і нагороди, в тому числі:
- каталонська Золота медаль Женералітату (1985);
- іспанський Орден Ізабели Католички (ісп. Collar de la Orden de Isabel la Católica) (2000)[8];
- італійський орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (1981);[9];
- російський Орден Дружби народів (1994)[10];
- киргизстанський Орден Манаса III ступеня (1999);
- російський Орден Пошани (2001).[11]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://linz.march.es/Documento.asp?Reg=r-75397
- https://racef.es/es/academicos/de-honor/excmo-sr-d-juan-antonio-samaranch-torello
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%28104050%29.NDIP.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=2-2&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%28104050%29.NDIP.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=5-5&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%28104050%29.NDIP.
- Pronunciation of Catalan surnames in other languages.
- Juan Antonio Samaranch Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine. (ісп.)
- Cavaliere di Gran Croce Ordine al Merito della Repubblica Italiana Samaranch Juan Antonio (італ.)
- Национальная информационная сеть «Спортивная Россия» (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 20 жовтня 2008.
- Президент России наградил президента Международного олимпийског комитета Хуана Антонио Самаранча орденом Почёта (рос.)
Джерела і посилання
Література
- П. М. Ігнатьєв. Самаранч Хуан Антоніо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4