Олімпік (радіоприймач)

«Олімпік» — серія супергетеродинних радіоприймачів виробництва СРСР. Перша модель розроблена у 1977 році українським художником Миколою Лебедем, початок виробництва присвячений Олімпіаді 1980 року у Москві. Радіоприймачі виробляв Світловодський завод «Олімп», Україна. Деякі моделі виробляли також на Виробничому об'єднанні «Алатау», Казахстан.

Портативний радіоприймач "Олімпік" (1977), автор першої моделі та "Олімпік-401" художник Микола Лебідь

Модельний ряд і архітектура

Всі радіоприймачі серії містять однокристалевий ВЧ тракт на мікросхемі К174ХА2 (аналог TCA440). Для виділення проміжної частоти використаний фільтр зосередженої селекції або п'єзофільтр. Підсилювач звукових частот виконаний, у залежності від моделі, на чотирьох або п'ятьох транзисторах. Радиоприймачі мають конектор для подключения монофонічного навушника, при цьому гучномовець автоматично вимикається. Компонування всіх радіоприймачів серії вертикальне. Відомі моделі:

«Олімпік»

Перша модель серії, розробка 1977 року. Автор художньо-конструкторського рішення - художник Микола Лебідь [1]. Приймач має вдалу, зручну конструкцію, був популярний в СРСР. Використовується власниками і сьогодні, більш ніж через 40 років з початку виробництва. У тракті проміжної частоти використовується фільтр зосередженої селекції. Підсилювач звукової частоти на чотирьох транзисторах: КТ315Б (перший каскад), КТ209Б (другий каскад), КТ315Б і КТ209Б (двотактний безтрансформаторний вихідний каскад) [2].

  • "Олімпік"

«Олімпік-401»

Аналог першої моделі "Олімпік" 1977 року. Оригінальний дизайн Миколи Лебедя [1] практично без змін, незначні варіації в кріпленні ременя, чорний або сріблястий колір перемикача діапазону і насадки антени тощо. Приймач має вдалу, зручну конструкцію, був популярний та постачався в усі країни СРСР. Використовується власниками і сьогодні, більш ніж через 40 років з початку виробництва.

  • "Олімпік-401"

«Олімпік-402»

Змінений дизайн, два короткохвильових діапазона (КВ) замість одного. Випускався в двох варіантах. Перший - з підсилювачем звукової частоти на чотирьох або п'яти транзисторах. Другий варіант підсилювача звукової частоти використовує додатковий транзистор КТ315Б для стабілізації режиму вихідного каскаду [3] . Відомі кольору корпусу - чорний, білий, блакитний, жовтий, зелений, червоний, коричневий, бордовий.

  • "Олімпік-402"

«Олімпік-305»

Відомі кольори - червоний, зелений тощо.

  • Олімпік-305

«Олімпік-2»

Відрізняється дизайном і зміненою схемою. У тракті проміжної частоти використовується п'єзофільтр. У підсилювачі звукової частоти для встановлення режиму вихідного каскаду замість резисторів використовуються два діода.

«Олімпік-403»

Радіоприймач, обладнаний годинником з рідкокристалічною індикацією. На відміну від попередніх моделей, має тільки середньохвильовий діапазон (СВ) (ймовірно, для збереження низької вартості зважаючи на додатковий годинник), і живиться від трьох батарейок АА. Рідкісна модель [4] .

Характеристики

Середньохвильовий діапазон, один або два короткохвильових діапазони, в залежності від моделі.

Примітки
  1. Михайло Селівачов. Микола Лебідь: акварель, дизайн, геральдика. — Киев : ВХ [Студіо], Київська міська галерея мистецтв "Лавра", 2006. — С. 32.
  2. Опис радіоприймача «Олімпік» першої моделі на сайті «Радіомузей»
  3. Опис радіоприймача «Олімпік-402» на сайті «Радіомузей»
  4. Опис радіоприймача «Олімпік-403» в журналі «Радіо» (на останній сторінці обкладинки)

Додатково
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.