Омар Ларроса

Омар Ларроса (ісп. Omar Larrosa; нар. 18 листопада 1947, Ланус) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Омар Ларроса
Омар Ларроса
Омар Ларроса у 2006 році
Особисті дані
Народження 18 листопада 1947(1947-11-18)[1][2] (74 роки)
  Ланус, Ланус, Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 175 см[3]
Вага 70 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1967–1969 «Бока Хуніорс» 9 (1)
1969 «Архентінос Хуніорс» 31 (7)
1970 «Бока Хуніорс» 6 (0)
1971 «Коммунікасьйонес»  ? (?)
1972–1976 «Уракан» 228 (42)
1977–1980 «Індепендьєнте» 156 (23)
1980 «Велес Сарсфілд» 13 (4)
1981 «Сан-Лоренсо» 27 (4)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1977–1978 Аргентина 11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Індепендьєнте» (Авельянеда), а також національну збірну Аргентини. Чотириразовий чемпіон Аргентини. У складі збірної — чемпіон світу[4].

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Бока Хуніорс», але основним гравцем не став, взявши участь у 9 матчах чемпіонату. Через це у 1969 році покинув клуб і виступав за «Архентінос Хуніорс». Команда вилетіла з вищого дивізіону, але Ларроса був найкращим гравцем клубу, через що керівництво «Боки» повернуло його до себе. У 1970 році Омар виграв свій перший кар'єрний успіх — національний чемпіонат, незважаючи на те, що він майже не з'являвся на полі.

Омар Ларроса у складі «Бока Хуніорс»

У 1971 році Омар поїхав до Гватемали, де виступав за клуб «Коммунікасьйонес».

У 1972 році Ларроса став гравцем «Уракана», і за 5 років виступів провів у чемпіонаті 228 матчів, забивши 42 м'ячі. В 1973 році з клубом він виграв чемпіонат Аргентини, а в 1975 та 1976 роках ставав другим.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1977 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди, вигравши з командою ще два національних чемпіонства.

1980 року Ларроса недовго захищав кольори клубу «Велес Сарсфілд», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сан-Лоренсо»[5]. Сезон 1981 року виявився катастрофічним для «Сан-Лоренсо», яке вперше в історії покинуло Перший дивізіон, що призвело до виходу Омара на пенсію у 34-річному віці.

З 2010 року працює асистентом головного тренера в «Бока Хуніорс»[6].

Виступи за збірну

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, здобувши того року титул чемпіона світу. На турнірі зіграв у півфіналі і фіналі.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 11 матчів.

Титули і досягнення
«Бока Хуніорс»: Насьйональ 1970
«Уракан»: Метрополітано 1973
«Індепендьєнте»: Насьйональ 1977, Насьйональ 1978
Аргентина: 1978

Примітки
  1. FBref
  2. Base de Datos del Futbol Argentino
  3. RSSSF (ред.). World Cup Champions Squads 1930-2006 (англ.). Процитовано 2 aprile 2010.
  4. Argentina —- Record International Players —- LARROSA Omar Rubén. Prepared and maintained by Roberto Mamrud for the Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 2 лютого 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  5. (ісп.) Profile and Statistics. bdfa.com.ar. Процитовано 11 березня 2017.
  6. (ісп.) Omar Ruben Larrosa —- Historia de Boca Juniors. historiadeboca.com.ar. Процитовано 11 березня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.