Омлет

Омле́т — смажена страва із суміші збитих яєць, молока, сметани чи вершків та солі із додаванням різноманітних спецій. Для приготування омлетів також використовують меланж або яєчний порошок. Назва походить від фр. omelette, яке походить від давнішого amelette, що виникло шляхом метатези з *alemette, джерелом якого є alumelle, пов'язане з дфр. lemelle — «тонка пластинка металу» (на основі схожості форми)[1].

Омлет

Походження	Франція
Необхідні компоненти	яйце
Медіафайли у Вікісховищі

Мішаний омлет та квашена капуста

Приготування фаршированого омлету

Омлет із сосисками

За технологією приготування омлети поділяють на натуральні, мішані з гарніром, фаршировані гарніром.

Омлети, приготовлені з додаванням овочів, свіжої зелені, молочних або м'ясних продуктів називають мішаними.

Омлети, в які наприкінці смаження кладуть підготовлені як начинку продукти, називаються фаршированими.

Готують омлети з двох — трьох яєць.

Підготовлені яєчні продукти з'єднують з молоком і сіллю добре розмішують, злегка збиваючи до утворення на поверхні піни.

У підготовлену масу додають трохи розтопленого вершкового масла.

На одне яйце використовують 0.5 г солі і 15 мл молока.

Перед подаванням омлети викладають в овальну мельхіорову тарілку, поливають вершковим маслом і посипають посіченою зеленню.

У більшості національних кухонь є свої різновиди омлету: іспанська тортилья, італійська фріттата, японські ому-райсу та ому-соба, з рисом та морепродуктами.

У багатьох регіонах України поширена пряженя — яєчня колочена з борошном і молоком[2]. Готується переважно на салі. Пряженя слобідська готується з додаванням ковбаси, гуцульська — сметани та кукурудзяного борошна.

Протягом тривалого часу вважалось, що омлет винайшли австрійські бідняки, оскільки в класичний варіант омлету додавалось багато черствого хліба. Але виявилось, що рецепт омлету придумав віденський кухар XIX століття — спеціально до столу австрійського імператора Франца Йосифа І.