Она

О́на (мовою яганів або селькнам — самоназва, Selknam, Ona) індіанський народ, що існував на крайньому півдні Південної Америки (крайній південь сучасних Аргентини та Чилі); разом із яґанами та алакалуфами їх відносять до вогнеземельців.

Она
Selknam, Ona
мисливці она
Кількість бл. 20 осіб
(всі - метиси)
Ареал  Аргентина
Близькі до: алакалуфи, ягани, теуелче
Мова мова селькнам (мертва)
іспанська
Релігія традиційні вірування

Близькі народи, раса і мова

Она близькі іншим вогнеземельцям (ягани та алакалуфи) та теуельчам, разом з якими належать до американської раси великої монголоїдної раси.

Мова она належить до групи она-чон андо-екваторіальної мовної родини. Раніше в середовищі она виділяли підгрупу хауш (самоназва — манекенкн), що говорила діалектом, незрозумілим для решти она. Сучасні она-метиси розмовляють іспанською, а мова она вважається зниклою — кількість її носіїв від 1 до 3 чоловік (1991).[1]

Она були одним з останніх корінних народів Південної Америки, яких досягла європейська цивілізація — це сталося у середині XIX століття (постійні контакти), після чого їх чисельність почала катастрофічно скорочуватися. Тоді як на час перших контактів з європейцями налічувалося кілька тисяч селькнамів, на початок XX століття із них залишалося кілька сотень, у 30-ті роки XX століття — бл. 100 чоловік, останній чистокровний селькнам помер в 1974 році. Зараз бл. 20 метисів-она наймитують по фермах в околиці озера Фаньяно (Аргентина).

Традиційний спосіб життя — господарство, суспільство і культура

Здебільшого она вели кочове життя, узимку збираючись укупі на узбережжі.

Основним традиційним заняттям она до початку XX століття було примітивне мисливство — на гуанако, морських тварин і птахів. Також она збирали молюски та інші дари моря. За зброю правили лук зі стрілами, рідше спис, праща і болеадорас. Останнє, як і собак, яких тримали, она перейняли від теуельче.

Діти селькнам

Житло — конічні хижі або сегментовані заслони з жердин та шкур гуанако.

За одяг правили ті ж шкури гуанако або лисиці хутром назовні. Чоловіки носили хутряні шапки, шкіряне взуття на кшталт мокасинів, на грудях — шкіряні трикутники.

У суспільстві она нараховувалося до 40 патрилінійних екзогамних груп чисельністю від 40 до 120 чоловік, що мали свої окремі мисливські угіддя і об'єднувалися у 2 (або 4) фратрії, відповідно до сторін світу.

Сім'я в она мала, шлюб патрилокальний, зрідка практикувалися полігінія (зокрема, сорорат) і левірат.

Збираючись узимку разом, она проводили священну церемонію клоктен (так же називалася і подоба жерців шаманів у суспільстві она).

Про духовну культуру она відомо більше ніж сусідніх вогнеземельців. У она існувала розвинута міфологія — міфи про культурних героїв (деміургів), тотемні культи, культ родових предків (ховенх) тощо.

Виноски

  1. Ona. A language of Argentina, архів оригіналу: // Ethnologue (16th ed., 2009) (англ.)

Джерела, посилання і література

  • Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», М., 1988, стор. 347 (стаття «Она») (рос.)
  • Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Ona. A language of Argentina, архів оригіналу: (англ.)
  • Gusinde M. Die Feuerland-Indianer. Bd.1 «Die Selk'nam», Moedling, 1931 (нім.)
  • Chapman A. Lune en Terre de Feu: mythes et rites des Selk'nam, 1972 (фр.)
  • Folk Literature of the Selknam Indians, L.A., 1975 (рос.)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.