Онупрієнко Дмитро Платонович
Дмитро Платонович Онупрієнко (25 жовтня 1906 — 22 листопада 1977) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943). Брав участь у радянсько-фінській та німецько-радянській війні.
| Дмитро Платонович Онупрієнко | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Народження |
25 жовтня 1906 с.Шупики | |||||||||||||
| Смерть |
22 листопада 1977 (71 рік) Москва, СРСР | |||||||||||||
| Поховання | Кунцевське кладовище | |||||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||||
| Роки служби | 1925—1957 | |||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||
| Звання |
 Генерал-лейтенант | |||||||||||||
| Війни / битви |
Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
 Онупрієнко Дмитро Платонович у Вікісховищі | ||||||||||||||
Життєпис
Народився 25 жовтня 1906 року в селі Шупики (нині у Богуславському районі Київської області України) у селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів школи. Працював на лісорозробках.
З 1925 року у РСЧА. Член ВКП(б) з 1930 року.
В 1928 році закінчив Київське військове піхотне училище та у 1938 році Військову академію імені Фрунзе.
Брав участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років.
На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командир 6-ї гвардійської стрілецької дивізії (13-ї армії Центрального фронту) гвардії генерал-майор Д. П. Онупрієнко вміло організував форсування Дніпра 31 вересня 1943 року на ділянці села Теремці (Чорнобильський район Київської обл.). Дивізія розбила противника і форсувала річку Прип'ять в районі сіл Паришів і Ладижичі (Чорнобильський район Київської обл.) і оволоділа плацдармом. За час наступаючих боїв дивізією було захоплено в полон до 500 гітлерівців та знищено до 10000. Захоплено наступні трофеї: коней — 200, кулеметів — 254, гармат -21, бронемашин — 2, авто легкових — 3, вантажівок — 30, тракторів — 2, мотоциклів — 16, рацій різних систем — 16, САУ «Фердинанд» — 3, та ще багато ворожої техніки знищено.
Після війни продовжував службу у Радянській армії.
В 1953 році закінчив Військову академію Генштабу.
З 1957 року генерал-лейтенант Д. П. Онупрієнко у запасі. Мешкав у Москві. Помер 22 листопада 1977 року.
Звання та нагороди
16 жовтня 1943 року Дмитру Платоновичу Онупрієнку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Також нагороджений:
- 2-ма орденами Леніна
- 5-ма орденами Червоного Прапора
- орденом Кутузова 1-го ступеня
- орденом Кутузова 2-го ступеня
- орденом Суворова 2-го ступеня
- орденом Червоної Зірки
- медалями
Посилання
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Нагородні листи Д. П. Онупрієнка на сайті «Подвиг народа» (рос.)