Операція «Іскра»

Операція «Іскра» (12 30 січня 1943) — кодове найменування наступальної операції радянських військ з прориву блокади Ленінграда. План передбачав одночасними зустрічними ударами військ Ленінградського фронту з заходу і Волховського зі сходу в напрямку на Синявино і Робітниче селище № 5 у взаємодії з Балтійським флотом розгромити угруповання противника південніше Ладозького озера, ліквідувати шлиссельбургзько-синявинський виступ і тим самим забезпечити сухопутне сполучення Ленінграда з країною.

Операція «Іскра»
Блокада Ленінграда
Карта бойових дій у ході операції «Іскра»

Карта бойових дій у ході операції «Іскра»
Дата: 1230 січня 1943
Місце: південне узбережжя Ладозького озера, Ленінградська область
Результат: перемога радянських військ, частковий прорив блокади Ленінграда
Сторони
 СРСР  Третій Рейх
Командувачі
Мерецков К. П.
Говоров Л. О.
Георг фон Кюхлер
Георг Ліндеман
Військові формування
Ленінградський фронт
67-ма і 13-та повітряна армії
Волховський фронт
2-га ударна армія, частина сил 8-ї армії і 14-та повітряна армія
частина сил 18-ї армії
Військові сили
302 800 о/с
близько 4900 гармат і мінометів,
понад 600 танків і
809 літаків
60 000 о/с
700 гармат і мінометів,
близько 50 танків і САУ,
200 літаків
Втрати
безповоротні — 33 940 осіб (загиблих та зниклих безвісти),
санітарні — 81 142, загалом — 115 082[1][2]
3 467 загиблих,
2 073 зниклих безвісти,
13 401 поранених, 18 941 загалом[3]
за іншими даними:
26 557 (загальні втрати)[4]
12 000 загиблих, поранених ?[2]

12 січня 1943 з'єднання 67-ї армії Ленінградського фронту (командувач генерал-лейтенант Л. О. Говоров), 2-ї ударної і частини сил 8-ї армії Волховського фронту (командувач генерал армії К. П. Мерецков) за наказом Ставки ВГК приступили до здійснення операції «Іскра».

18 січня 1943 року війська фронту з'єдналися в районах Робітничих селищ № 5 і № 1.

В ході наступу війська Ленінградського і Волховського фронтів прорвали блокаду Ленінграда німецькими військами, створивши між Ладозьким озером та лінією фронту коридор, шириною 8-11 км, що дозволив відновити сухопутні комунікації міста з країною. Південне узбережжя Ладозького озера було очищене від противника. Попри те, що подальший наступ радянських військ розвитку не отримав, операція по прориву блокади мала важливе стратегічне значення і стала переломним моментом в битві за Ленінград.

Див. також

Примітки

  1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил: Статистическое исследование. / Под общ. ред. Г. Ф. Кривошеева. — М.: Олма-Пресс, 2001. — с. 282—283. ISBN 5-224-01515-4
  2. Glantz p. 285
  3. 1943
  4. Сяков Ю. А. Численность и потери германской группы армий «Север» в ходе битвы за Ленинград (1941—1944 гг.). Журнал «Вопросы истории», Январь 2008, № 1, с. 133—136.

Література

Посилання

Мемуари

Кінохроніка

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.