Оперення (авіація)

Опере́ння (оперення літального апарата, стріли, ракети) — аеродинамічні поверхні, які забезпечують стійкість, керованість і балансування літака в польоті. Воно складається з горизонтального (нерухомий чи рухомий стабілізатор з рухомим рулем висоти або рухомий стабілізатор без руля) і вертикального (нерухомий кіль з рухомим рулем напряму) оперення.

Оперення літака

До оперення зазвичай відносять і елерони — органи поперечної керованості і балансування.

До основних типів оперення літака належать: однокільове з нижнім розміщенням горизонтального оперення (звичайне), Т- та V-подібні, двокільове. Розміщують оперення літака звичайно на хвостовій частині фюзеляжу літака. Є також літаки лише з вертикальним оперенням на кінцях крила, з горизонтальним оперенням на передній частині фюзеляжу тощо[1].

Див. також

Примітки
  1. «Оперення літака» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.