Планер (літального апарата)

Пла́нер або планер літального апарата (фр. planeur) структурна частина конструкції літака або вертольота без силової установки та обладнання. Складається з таких частин: фюзеляж, гондоли двигунів (при їх наявності), крило, оперення, кіль, шасі, силовий набір, а також системи планера, вузли і агрегати — гідравлічні, пневматичні, кінематика механізації крила і шасі, силові агрегати системи управління польотом, інша механізація планера.

Планер вертольота AgustaWestland AW101. Використовувані конструкційні матеріали позначено різними кольорами.

Сучасними авіаційними спеціалістами відзначається суттєвий вплив характеристик планера літака на вагову ефективність конструкції літака в цілому: Маса планера складає основну частину маси конструкції літака і, як наслідок, суттєвим чином впливає на ефективність літака. Маса конструкції планера літака залежить від його призначення і льотно-технічних характеристик. Так, наприклад, на долю конструкції планера належить:

25-32 % злітної маси дозвукових пасажирських магістральних літаків;
29-31 % злітної маси дозвукових пасажирських літаків місцевих авіаліній;
32-34 % злітної маси спортивно-пілотажних літаків;
18-28 % злітної маси бомбардувальників;
28-32 % злітної маси винищувачів[1].

Чинні вимоги до елементів конструкції планера літака викладено в Міжнародних авіаційних правилах редакції 2004 року[2].

Історія

Планери перших літаків виготовлялися з дерева і тканини. У подальшому застосовувалась спеціальна фанера. Перший цільнометалевий літак у світі — моноплан Junkers J-1 був побудований у 1915 році. Перший у світі цільнометалевий серійний бомбардувальник-моноплан — радянський ТБ-1 1925 р. Перший у світі цільнометалевий пасажирський і військово-транспортний літак — німецький Junkers Ju 52 1931 р.

Відділювана носова частина фюзеляжу (разом з герметичною кабіною) вперше була реалізована у радянському Су-17 (у подальшому такий принцип був реалізований на американських F-111).

Див. також

Примітки

  1. Шаталовин И. А. Тема 3. Элементы конструкции планера самолета // Теоретические и инженерные основы аэрокосмической техники. — М. : авиационно-космических технологий, 2003.
  2. Авиационные правила. Москва: Межгосударственный авиационный комитет, 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.