Опорний коток

Опорний коток (в деяких застарілих джерелах може неправильно іменуватися «підтримуючим»[1]) — елемент гусеничного рушія, що є рухомою опорою корпусу танка (або іншої гусеничної або напівгусеничної машини) на гусеничній стрічці[2]. При достатньо великому діаметрі може також виконувати функції підтримувального котка, несучи верхню гілку гусениці[3]. У конструкції колісно-гусеничних танків зі знімними гусеничними стрічками опорні котки також виконували роль коліс для пересування на колісному ходу.

Ходова частина важкого танка ІС-2 великим планом. Добре видно суцільнолиті опорні котки
Обгумовані опорні котки танка «Леклерк» великим планом
Ходова частина танку з «шаховим» розташуванням опорних котків конструкції Г. Кніпкампа забезпечувала хорошу плавність ходу і більш рівномірний розподіл тиску на ґрунт по опорній поверхні в порівнянні з іншими технічними рішеннями. З іншого боку, така конструкція ходової частини була складна у виробництві та ремонті, а також мала велику масу.

Монтуються опорні котки на вальницях на осях, які зв'язуються з корпусом через підвіску. З метою пом'якшення ударів об гусеницю під час руху на пересіченій місцевості опорні котки зазвичай роблять обгумованими[2].

Різновиди
Обгумовані опорні котки Т-34, Словаччина

Залежно від конструкції опорні котки підрозділяються на обгумовані, необгумовані і на котки з внутрішньою амортизацією[2].

Найбільш широко поширені обгумовані опорні котки із зовнішніми гумовими бандажами. Їх основний недолік полягає в тому, що в окремий момент працює лише невелика частина гуми, в результаті чого матеріал випробовує на собі дуже великий тиск, швидко нагрівається і руйнується. [2]

Через недоліки обгумованих ковзанок на деяких моделях танків використані необгумовані опорні котки (литі або штамповані)[зн 1] або котки з внутрішньою амортизацією, в яких гумові бандажі розташовані між маточиною і сталевим ободом. У котку з внутрішнім розташуванням бандажа працює приблизно половина обсягу гуми, до того ж остання захищена від випадкових механічних ушкоджень — однак пом'якшувальна дія при використанні такої схеми слабкіша, ніж при використанні зовнішнього бандажа. [2]

У країнах Заходу опрацьовувався також варіант використання на танках обгумованих опорних котків з пневматичними шинами (котки такого типу застосовуються на деяких гусеничних всюдиходах), однак поширення він не отримав.

Коментарі
  1. так, на створеному в міжвоєнний період радянському середньому трибаштовому танку Т-28, всі опорні котки якого спочатку виконувалися обгумованими, за результатами експлуатації на дві каретки в найзавантаженішій частині корпусу стали встановлювати суцільнометалеві котки

Примітки
  1. Чобіток В. В. Ходова частина танків. Підвіска // техніка й озброєння : журнал. — 2005. — № 7.
  2. Антонов А. С., Артамонов Б. А., Коробков Б. М., Магідовіч Є. І. Опорні котки // Танк. — М : Воениздат, 1954. — С. 131-133.
  3. Антонов А. С., Артамонов Б. А., Коробков Б. М., Магидович Е. И. Поддерживающие катки // Танк. — М : Воениздат, 1954. — С. 131.

Література
  • Танк КВ. Руководство службы / Зам. начальника ГАБТУ генерал-майор технических войск Лебедев.
  • Антонов А. С., Артамонов Б. А., Коробков Б. М., Магидович Е. И. Танк. — 607 с.

Посилання
  • Сергій Вей. (19 грудня 2006). Опорні котки. Army Guide. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 29 березня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.