Оптичний фонон

Оптичний фонон — фонон із ненульовим значенням частоти в центрі зони Брілюена.

Закон дисперсії лінійного двоатомного ланцюжка, на якому видно гілки як акустичних, так і оптичних фононів

Оптичні фонони виникають лише в кристалах, які мають два або більше атомів в елементарній комірці. За своєю природою оптичні фонони є відносними коливаннями атомів елементарної комірки, один щодо іншого, які, проте, розповсюджуються від комірки до комірки.

На противагу оптичним фононам, при розповсюдженні акустичних фононів елементарна комірка коливається, як єдине ціле.

Відносні коливання атомів в елементарній комірці дуже часто мають значний дипольний момент, що сильно взаємодіє з полем електромагнітної хвилі. Завдяки цьому оптичні фонони збуджуються світлом (в інфрачервоному діапазоні), утворюючи характерні для кристалів смуги поглинання. Саме тому цей тип фононів отримав назву оптичних.

Література
  • Пінкевич І.П., Сугаков В.Й. (2006). Теорія твердого тіла. Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет".
  • Давыдов А.С. (1976). Теория твердого тела. Москва: Наука.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.