Давидов Олександр Сергійович
Олекса́ндр Сергі́йович Дави́дов (26 грудня 1912, Євпаторія,— 19 лютого 1993, Київ) — український радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1964).
| Давидов Олександр Сергійович | |
|---|---|
 Олександр Давидов | |
| Народився |
26 грудня 1912 Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер |
19 лютого 1993 (80 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |
 СРСР,  Україна |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | фізичний факультет МДУ |
| Галузь | Фізика |
| Заклад | Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
| Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Тамм Ігор Євгенович |
| Відомі учні | Філіппов Геннадій Федорович та ін. |
| Членство | НАН України і International Academy of Quantum Molecular Scienced |
| Відомий завдяки: | «Давидівське розщеплення» |
| Нагороди |
      |
 Давидов Олександр Сергійович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 26 грудня 1912 року у Євпаторії. Закінчив Московський університет (1939).
- 1945–1953 — робота у Інституті фізики АН УРСР.
- 1953–1956 — завідувач відділом Фізико-енергетичного інституту в Обнінську.
- 1954–1964 — професор, завідувач кафедрою Московського університету.
- 1964–1966 — завідувач відділом Інституту фізики АН УРСР.
- 1966–1973 — завідувач відділом Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
- 1973–1988 — директор цього ж інституту.
Помер 19 лютого 1993 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Наукова діяльність
Основні наукові праці — у галузі теорії твердого тіла, атомного ядра, теоретичної біофізики.
Першим розповсюдив (1948) поняття екситону на молекулярні кристали складної структури та вказав їх вирішальну роль, яку вони відіграють в процесах поглинання світла, люмінісценсії та фотопровідності. Довів, що навіть незначна молекулярна взаємодія у більшості випадків суттєво змінює енергетичний спектр реального кристалу, та приводить до розщеплення невироджених молекулярних термів в кристалах («Давидівське розщеплення»).
Першим увів в 1951 поняття деформуючих екситонів. Вивчав явище домішкового поглинання світла кристалами і розробив в 1952 теорію цього явища. В 1966 за теоретичні дослідження екситонів в кристалах був вдостоєний (спільно з іншими) Ленінської премії.
- 1958 — разом з Г. Ф. Філіповим сформулював та розвинув основні положення моделі жорсткого неаксіального ротатора, яка дозволила пояснити багато закономірностей в спектрах низьких збуджень великої групи несферичних ядер.
- 1960 — разом з О. О. Чабаном розробив модель колективних збуджень із врахуванням деформованості форми ядра при його обертанні. В результаті Давидовим була розвинута (1958–1960) теорія колективних збуджених станів несферичних ядер, яка враховувала порушення аксиальної симетрії ядер (Теорія неаксиальних ядер Давидова, Державна премія України в галузі науки і техніки, 1969).
Нагороди, почесні звання
- Лауреат Ленінської премії (1966).
- Лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1969).
- Герой Соціалістичної Праці (1982).
- Орден Леніна (1971, 1982).
- Медаль «За трудову доблесть» (1961).
- Заслужений діяч науки УРСР.
Див. також
- «Давидівське розщеплення»
- Теорія неаксіальних ядер Давидова
- Премія НАН України імені О. С. Давидова
Бібліографія
- Давидов О. С. Квантова механіка. — К. : Академперіодика, 2012. — 706 с.
- Антонченко В. Я., Давыдов А. С., Ильин В. В. Основы физики воды. — К. : Наукова думка, 1991. — 672 с.
- Давыдов А. С. Атомы. Ядра. Частицы. — К. : Наукова думка, 1971. — 216 с.
- Давыдов А. С. Биология и квантовая механика. — К. : Наукова думка, 1979. — 296 с.
- Давыдов А. С. Возбуждённые состояния атомных ядер. — М. : Атомиздат, 1967. — 264 с.
- Давыдов А. С. Высокотемпературная сверхпроводимость. — К. : Наукова думка, 1990. — 176 с.
- Давыдов А. С. Солитоны в биоэнергетике. — К. : Наукова думка, 1986. — 160 с.
- Давыдов А. С. Солитоны в молекулярных системах. — К. : Наукова думка, 1984. — 288 с.
- Давыдов А. С. Теория атомного ядра. — М. : ГИФМЛ, 1958. — 612 с.
- Давыдов А. С. Теория молекулярных экситонов. — М. : Наука, 1968. — 296 с.
- Давыдов А. С. Теория поглощения света в молекулярных кристаллах. — К. : Изд-во АН УССР, 1951. — 176 с.
- Давыдов А. С. Теория твёрдого тела. — М. : Наука, 1976. — 640 с.
Джерела та література
- Давидов Олександр Сергійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Ю. О. Храмов. Давидов Олександр Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 273. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Алинин А. Я. Его жизнь — физика: Документальная повесть.- К.: Молодь, 1982. — 128с.
- Храмов Ю. А. Физики. Биографический справочник. М.: Наука,1983., стр. 96.
- Міжнародна конференція, присвячена 90-річчю від дня народження О. С. Давидова (Київ, 9-15 грудня 2002 р.)
Посилання
- Давидов Олександр Сергійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.