Орель Катерина Олександрівна

Катерина Олександрівна Орель (справжнє прізвище Іванова; 1887—1935) — російська оперна співачка і артистка оперети (лірико-колоратурне сопрано).

Співала на декількох петербурзьких сценах (Італійська опера, 1903; Народний дім Миколи II, 1906—1908; Нова опера, 1910—1911), в Москві в Театрі Солодовникова (1905—1906), а також в різних провінційних театрах: в Кисловодську (антреприза Віктора Форкатті, 1904), Тифлісі (1904—1905), Харкові (1905), Києві (1912—1913), Катеринославі (1913). До кращих партій Орель відносили Антоніду в «Життя за царя» Глінки і Волхву в «Садко» Римського-Корсакова.

Залишила кілька записів — зокрема, каватину Лючії з «Лючії ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті і фінальний квартет з «Євгенія Онєгіна» Чайковського (з Миколою Большаковим, Леонідом Савранським і Ніною Паніною).