Орел-Орленко Іван Михайлович

Орел-Орленко Іван Михайлович
Народження	25 вересня 1896; Липовець, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	13 липня 1937 (40 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник

Іва́н Миха́йлович Оре́л-Орле́нко (1896-1937) — український художник, представник школи «бойчукістів».

Життєпис

В часі визвольних змагань — хорунжий Дієвої Армії УНР, технічні війська, помічник начальника розвідки при комендатурі в Києві.

1923 року був поручителем «по молодій» на вінчанні поручника Бориса Єфремова.

Виїхав до з Польщі до Ельзасу, Франція, 1923 року, а потім в Париж екзильна преса писала, що «там перейшов на службу совєтів. Аґент розвідки совєтів.» Уряд Франції змусив покинути країну в 1927.

Повернувся до України — тоді УСРР, навчався малюванню у Бойчука. Був першим директором Харківського дому архітектора у 1934-1936.

У листопаді 1936 заарештований, засуджений у справі "бойчукістів". Розстріляний 13 липня 1937 року.

Станом на 2017 рік роботи вважаються втраченими.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.