Ортакей (Стамбул)

Найдавніші згадки про будівлі на території сучасного Ортакьой відносять до IX століття[2]. Постійне поселення з'явилося в середині XVI століття, коли султан Сулейман I почав переселяти сюди турків.

У 1556 оттоманський архітектор Сінан побудував Турецькі лазні, які є в даний час одними з найдавніших будівель в центрі, що дійшли до наших днів [3].

У XIX столітті султан Абдул-Азіз побудував на березі Босфору великий палац Чираган, для якого йому довелося знести більшість мусульманських житлових будинків, розташованих на узбережжі. Також в цей час з'являються такі споруди, як мечеть Ортакьой, особняк Есми Султан.

Знаменитий німецький архітектор Бруно Таут в першій половині XX століття жив у будинку, який він побудував спеціально для себе.

У середині XX століття відбувається масовий відтік національних меншин з Ортакьой. Спершу, після появи держави Ізраїль, сильно скоротилася чисельність єврейського населення, а після Стамбульського погрому 1955 значно зменшилася чисельність представників інших народностей, зокрема, вірмен і греків.

З другої половини XX століття, особливо після відкриття Босфорського мосту в 1973, європейська частина якого виходить в центр, зростає потік транспорту через Ортакьой.

У 1990-х починається становлення Ортакьою як культурного центру. Він поєднує в собі риси мусульманської, єврейської, християнської та католицької культур і релігій. Місце стає привабливим для туристів, також починається його розвиток як розважального центру.

У 2004 був місцем, де Джордж Буш взяв слово під час саміту НАТО.

В даний час позиціонується як культурно-розважальний центр з центром на майдані Ортакьой на узбережжі Босфору. Тут же розташована мечеть Ортакьой. На площі та в її околицях багато кафе, сувенірних магазинів, нічних клубів, галерей мистецтв. Уздовж набережної у напрямку до палацу Долмабахче розташувалися Галатарайський університет і готель Чираган, що займає відновлені будівлі однойменного палацу.

• 
• 
• 
  Майдан Ортакьой
• 
• 
  Хамам
• 

• Ortaköy government site (тур.)