Осауленко Станіслав Олександрович

Після школи продовжив навчання у Синельниківському професійному ліцеї, де здобув кваліфікацію електрогазозварника. Відслужив строкову службу в армії, з 2010 року працював на Придніпровській залізниці у вагонному депо Нижньодніпровськ-Вузол, займався ремонтом вагонів.

З квітня 2014-го — заступник командира БМП, навідник-оператор 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади. На бронежилет скидався колектив, меценат, комерційна фірма. За тиждень бронежилет й уберіг Олександра при близькому вибухові гранати.

Бійці, які обороняли блок-пост під постійними обстрілам, покликали допомогу. Вояки виїхали на БМП до блок-посту, між Горлівкою та Єнакієвим (Донецька область) були атаковані із трьох сторін. У бою з російськими терористами у Станіслава заклинило гармату, потім у БТРа заглох мотор. Загинув, воюючи як піхотинець, від вогнепального поранення — від двох куль врятував бронежилет, а третя потрапила між пластинами.

Без Станіслава лишились батьки, дружина Ольга та трирічний син Артем.

Похований у Синельниковому 2 вересня 2014-го з військовими почестями.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

• 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

• Осауленко Станіслав Олександрович
• Останній рубіж (рос.)