Бої під Горлівкою

Перша атака сепаратистських сил у Горлівці сталася 12 квітня, коли бойовики прибули до будівлі міського управління міліції о 20:00 12 квітня з метою заволодіти зброєю, якої за словами представника міліції там немає. Спроба була припинена співробітниками міліції на чолі з Андрієм Крищенком[1]

14 квітня 2014 сепаратисти здійснили другу спробу захоплення відділення міліції в Горлівці, яка виявилася вдалою. Операцією керував чоловік у камуфляжі, який повідомив, що він з Сімферополя і представився підполковником російської армії, пред'явивши російський паспорт.[2][3][4][5][6][7][8][9] Частина горлівської міліції перейшла на бік сепаратистів[10]. Пізніше стало відомо, що у захопленні райвідділку міліції брали участь колишні злочинці[11] На вході до будівлі було вивішено російський прапор.

17 квітня в Горлівці терористи викрали депутата міськради від партії «Батьківщина» Володимира Рибака, який нещодавно зірвав прапор так званої «Донецької республіки» з будівлі Горлівської міськради.[12] 22 квітня його тіло було знайдено в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Донецької області з ознаками насильницької смерті і було упізнано дружиною.[13] Разом із ним був знайдений ще один чоловік, якого одразу не вдалось впізнати, проте пізніше було встановлено його особу — це був студент Юрій Поправка. За повідомленням прес-служби МВС «Причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих».[14] За наявними у слідства даними, до тортур і вбивства цих людей причетні представники сепаратистського угруповання, яке захопило будівлю СБУ в місті Слов'янську.

Одним із командирів у лавах проросійських угрупувань, а згодом — військ окупаційних корпусів, був Поваляєв Сергій Сергійович, прізвисько «Боцман». Кадровий офіцер ГРУ, капітан, учасник щонайменше 5 воєн, легендований під місцевого ватажка.[15]

14 липня взятий в полон бандою Безлера в районі міста Горлівка рядовий батальйону «Артемівськ» Кудрявцев Олексій Миколайович — зупинили рейсовий автобус, у якому перебував Олексій, що прямував до міста Артемівськ, де проходив службу. Під час перевірки документів та обшуку речей пасажирів терористи знайшли у Олексія міліцейську форму та посвідчення співробітника батальйону міліції — після чого примусово затримали. За попередньою інформацією розстріляний в полоні.

15 липня під час виконання службово-бойового завдання в Горлівці по зачистці через напад та обстріл терористами військовослужбовців батальйону «Донбас» четверо бійців зазнали осколкових та вогнепальних поранень під час перестрілки. Василя Єфіменка відправлено до Артемівської міської лікарні, де від отриманих важких поранень він помер.

21 липня розвідувальний дозор під командуванням майора 300-го танкового полку Олександра Бабія між населеними пунктами Майорськ і Дзержинськ близько 5 годин вів нерівний із терористами. Військовики на 3 БМП-1, 1 БРДМ і танку Т-64 супроводжували колону з приблизно 10 вантажних автомобілів із набоями, їжею та водою. При вході колони в Майорськ її обстріляли терористи. Були ліквідовані терористичні мінометні розрахунки, до 10 автомобілів, знешкоджено близько ста терористів, майор Олександр Бабій зазнав поранення.

Житловий будинок, пошкоджений під час обстрілу. 7 серпня 2014.

27 серпня вояки 93-ї бригади виїхали на БМП до блок-посту, між Горлівкою та Єнакієвим були атаковані із трьох сторін. Загинув Станіслав Осауленко.

11 вересня 2014-го поблизу Майорського поста ДАІ відбувся запеклий бій українських військових із проросійськими. Бойовики з Горлівки, збройно атакуючи, намагалися перешкодити українським воякам встановити блокпост; до мародерів прибуло значне підкріплення з Горлівки із 4-ма БРДМ, бійцям вдалося відбити атаку бойовиків, блокпост встановлено.

26 вересня 2014 року проросійські бойовики угруповань Безлера і батальйону «Восток», не зважаючи на підписану 5-го вересня Мінську угоду про перемир'я, зустрічними ударами атакували українські блокпости на півдні міста, знищивши їх, і таким чином прорвали українське оточення міста.[16]

В жовтні під час несення караульної служби на блокпосту під Горлівкою виявив ДРГ терористів та першим вступив у бій з нею старший солдат 34-го батальйону Сергій Вівсяний.

15 листопада 2014 року бойовиками було захоплено виробниче приміщення заводу «Реахім».[17]

Станом на 8 грудня серед решток бандугрупування Безлера, котрі контролюють Гролівку, ширяться чутки, що в місті діє «ліквідаційна команда СБУ». Бойовики вважають, що база даних «горлівського ополчення» потрапила в СБУ, тож тепер співробітники спецслужби закинуті на окуповану територію, та відловлюють чи ліквідують «бійців Бєса» в місті. Протягом останнього тижня знайдено мертвими з ознаками насильницької смерті троє колишніх «командирів підрозділів» бандформування Безлера, щонайменше ще двоє зникли безвісти[18].

Зранку 9 грудня відзначено поблизу Горлівки потрапляння українською артилерією в один з вогневих артилерійських терористичних підрозділів, знищено та виведено з ладу щонайменше 2 установки РСЗВ «Ураган», 2 гаубиці Д-30, ліквідовано 4 вантажні автомобілі з набоями, є серед втрати серед бойовиків[19]. Загалом 8 грудня через безтямне обстрілювання бойовиками міста загинуло шість та поранено трьох місцевих мешканців. Після цього у Горлівці відбувається акція протесту — мешканці виходять з вимогами до терористів, аби вони негайно залишили місто, мітинг було розігнано пострілами із стрілецької зброї[20].

23 грудня у Горлівці російсько-терористичними силами проводиться «спецоперація» по пошуку та знешкодженню «українських диверсантів» — беруть участь підрозділи, підпорядковані «главі ДНР» Олександру Захарченку. У «пошуку» бере участь підрозділ «макіївської комендатури» — має у складі кілька БТР; в складі команд зафіксовані «російські фахівці» з ФСБ. Під час нічних облав загинув щонайменш один місцевий житель, кілька поранені[21].

21 січня 2015 року поблизу Горлівки терористи втратили 25 убитими та понад 30 пораненими. Також українські сили знищили 1 танк, 2 БРДМ й 2 БТР. Окрім того, "ДНР"івський танкіст, відступаючи, розвернувся та почавив терористичну піхоту і протаранив 2 БРДМ-и[22]. Серед втрат ЗСУ — молодший сержант 17-го мотопіхотного батальйону Артем Пойда, лейтенант Андрій Ільїн. Того дня від безладного обстрілу терористами міста загинуло троє містян, ще 13 поранені, серед них — двоє дітей[23].

• Історія Горлівки