Освітленість

Освíтленість — освітлення поверхні, що створюється світловим потоком, який падає на поверхню. Одиницею вимірювання освітленості є люкс. На відміну від освітленості, вираз кількості світла, відображеного поверхнею, називається яскравістю.

Освітленість прямо пропорційна силі світла джерела світла. При віддаленні його від освітлюваної поверхні, її освітленість зменшується обернено пропорційно до квадрата відстані.

Коли проміння світла падає похило до освітлюваної поверхні, освітленість збільшується пропорційно косинусу кута падіння проміння.

Освітленість ${\displaystyle E\!}$ знаходять за формулою закону обернених квадратів:

${\displaystyle E={I \over r^{2}}\cos i}$

де:

• ${\displaystyle I\!}$ — сила світла в канделах;
• ${\displaystyle r\!}$ — відстань до джерела світла;
• ${\displaystyle i\!}$ — кут падіння проміння світла.

Освітленість визначають за допомогою фотоелектричного експонометра та люксметра.