Осецький Людвіг Петрович

Людвіг Петрович Осецький, біл. Людвіг Пятровіч Асецкі (* 9 травня 1929(19290509), село Продвине, Бобруйський район — † 9 листопада 2005, Мінськ) — білоруський графік, заслужений діяч мистецтв БРСР (1981)[1].

Осецький Людвіг Петрович
Людвіг Пятровіч Асецкі
Народження 9 травня 1929(1929-05-09)
Продвине, Бобруйський район
Смерть 9 листопада 2005(2005-11-09) (76 років)
  Мінськ
Жанр графіка
Навчання Мінський державний художній коледж імені Олексія Глібоваd (1950) і Білоруська державна академія мистецтв (1960)
Діяльність художник
Нагороди

Біографія

В 1947—1950 навчався у Мінському художньому училищі у К. М. Космачова, Г. М. Ізергіної, у 1954—1960 — Білоруському державному театрально-мистецькому інституті в С. П. Геруса, В. Цвірки, А. Мозольова, П. Любомудрова. З 1960 року учасник художніх виставок. Викладав у БДТМІ (1962—1967). Голова мисцецбкого фонду БРСР. Член Союзу художників Білорусі від 1967.

Творчість

Працював у жанрі станкової та книжкової графіки, монументального живопису. Його творам властиві оригінальні композиційні рішенні, енергійна подача пластичної форми[1].

Твори присвяченні історії та сучасності країни: серії «Жовтневі дні в Білорусі» (1960), «Місто будується» (1963), «Підпіля Мінська» (1968), «Будні Воєнно-морського флоту» (1969), «За мотивами трилогії Якуба Колоса „На ростанях“» (1973), «Жодіна» (1976), «Балада про Лавський бій» (1979), «Прип'ятські мелодії» (1981).

Основні графічні серії виконані в техніці тампери: «З рідних нив» (1981), «БелАз» (1982), «Нащадки Кривіцької гонитви» (1995). Серії «Словацькі мотиви» (1983), «Мир планеті» (1986—1987), «Замкненість кола» (1993—1994), «Квадрат Чорнобиля» (1996) — виконані у техніці суха голка, меца-тинта.

Для станкових праць характерні оригінальні композиційні рішення, загострена, майже гротескна виразність малюнка, світлотіньові контрасти. Працював у царині монументального мистецтва: розписи «Оборона Сталінграда» (1971) в Білоруському музеї історії Великої Вітчизняної війни, «Жовтень в Білорусі» (1977) в Літературному музеї Я. Купали в Мінську, «Перемога» (1974) в історико-краєзнавчому музеї в смт Карелічі, «Світочі Білорусі» (1989—1990).

Осецький створив ілюстрації до книг «Ми розповімо про Мінськ» (1964), «Люди на балоті» (1968) і «Подих навальніцы» (1970) І. Мележа та інші[1].

З нагоди 90-річчя з дня народження Максима Богдановича Людвіг Осецький розпочав працю над серією «З рідних нив» (1981). Три аркуші — «В завірюху», «Слуцькі ткачихи», «Зірка Венера» — виставлялися на республіканській виставці, присвяченій творчості поета[2].

Його твори зберігаються в Національному художньому музеї Білорусі, Літературному музеї імені Я. Купали, Білоруському музеї Великої Вітчизняної війни, музеї сучасного зображувального мистецтва в Мінську, Могилівському обласному мистецькому музеї імені П. Масленікова.

Нагороди
  • Заслужений діяч мистецтв БРСР (1981)
  • Лауреат Всесоюзного конкурсу на найкращу книгу за оформлення видання «Ми розповімо про Мінськ»
  • 2 вересня 2003 року нагороджений медаллю Франциска Скорини.

Примітки
  1. Осецкий Людвиг Петрович // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 32. — ISBN 5-7763-0782-1..
  2. Асецкі Людвіг Пятровіч

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.