Оскар Галецький

Народився у Відні в сім'ї майбутнього фельдмаршала австрійської армії Алоїзія Галєцького. Серед предків по лінії матері — хорватки Леопольдини Дейманіч — були представники багатьох народів Центрально-Східної Європи. Усвідомив себе поляком унаслідок внутрішнього вибору під час навчання в місті Краків. 1915 року захистив докторську дисертацію, 1916-го здобув габілітацію. Особливе зацікавлення виявив до історії політичних та церковних уній: польсько-литовських (див. Кревська унія 1385, Люблінська унія 1569), Берестейської церковної унії 1596, Сандомирської унії 1350. Викладав польську та східно-європейську історію у Варшавському університеті та у Вищій школі політичних наук. Друга світова війна застала його в США. У Парижі розпочав організацію польського університету. 1940 року повернувся до США. У 1942 році разом з іншими польськими вченими створив Польський науковий інститут в Америці. Був його директором та президентом до виходу на пенсію (1964). Постійно працював у Фордемському університеті в Нью-Йорку 1944-61, крім того, викладав у Колумбійському, від 1950 — у Європейському коледжі Брюгге, очолював католицьке американське історичне товариство. Співпрацював із українськими науковими установами й товариствами на еміграції. В ПНР через політику тодішнього комуністичного режиму шлях йому був закритий, його творчість шельмувалася. Як історик і як радник Ліги Націй Галецький бачив потребу в інтелектуальній співпраці та спільності інтересів держав та народів Центрально-Східної Європи. Його багата наукова спадщина охоплює понад 600 публікацій, у тому числі «The History of Poland» (Лондон, 1943, 1-ша версія — «La Pologne de 963—1914», Париж, 1933), а також численні англомовні перевидання, переклади фінською, французькою з англійської версії, іспанські, німецькі та польські праці — «Historia Polski» (Лондон, 1958); «From Florence to Brest (1439—1596)», 1-ше вид. (Рим, 1958); «Od unii florenckiej do unii brzeskiej» (т. 1-2, Люблін, 1997; «Sacrum Poloniae Millenium» (т. 5; 2-ге вид.: Гамден, 1968); «Borderlands of Western Civilization. A History of East Central Europe» (Нью-Йорк, 1952, німецьке перевидання — Зальцбург, 1957); «The Limits and Divizions of European History» (Лондон-Нью-Йорк, 1950, 1964; німецьке видання 1957; польське перевидання — «Historia Europy — jej granice i podziały»; Люблін, 1994).

Помер у місті Нью-Йорк.

• Владислав Томкевич

• К. Є. Науменко. Галецький Оскар // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Ленцик В. Оскар Галєцькі. «Український історик», 1975, № 1/2;
• Jasnowski J. Oskar Halecki (27.V.1891-17.IX.1973). «Teki Historyczne», 1988/1989, 19;
• Kloczowski J. Oskar Halecki i jego walka o miejsce Polski w Europe. Z dziejów polityki i dyplomacji polskiej. В кн.: Studiі, poswięcone pamięci Edwarda hr. Raczyńskiego, Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej na wychodzstwie. Warszawa, 1994.
• Королёв Геннадий. Antemurale польской историографии: Оскар Халецкий о ягеллонской идее, федерализме и пограничье Запада // Ab Imperio. — 2015. — № 2. — С. 363—382.

• Галецький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Корольов Г. Фордгемський одинак" на шляху до визнання: польські історики про творчість Оскара Галецького // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 30 — 46.