Остапенко Олександр Петрович
Остапенко Олександр Петрович (1854, місто Зіньків Полтавської губернії – після 1912) – ветеринар, медик, громадський діяч.
Дисертації – «Запліднення у світі тварин», «Озон по відношенню до організму тварин» (1876); автор інших наукових праць з ветеринарії, перекладав із французької посібники по ветеринарії. У Харківському ветеринарному інституті отримав спеціальність лікаря-ветеринара з відзнакою, потім – приват-доцент, магістр ветеринарних наук, доцент інституту, екстраординарний і ординарний професор, заслужений професор. Читав курс акушерства. Засновник кафедри паталогічної анатомії[1] та мікробіології[2].
Директор Харківського ветеринарного інституту (1904-1909)[2]. Із 1892 року, за пропозицією Харківського міського правління, – завідувач ветеринарної частини боєнь.
Після закінчення курсу на медичному факультеті Харківського університету здобув спеціальність лікаря (повітовий лікар). Тричі був обраний гласним Харківської міської думи, голова і член багатьох підготовчих і виконавчих комісій.
Примітки
- Барановський Д. 165 років стабільності // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. — Х.: РВВ ХДЗВА, 2016. — Випуск 32, Ч.1, «Сільськогосподарські науки». — С. 12
- Над минулим, теперішнім та майбутнім має владу людина. calameo.com. Процитовано 26 жовтня 2021.
Джерела
- Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. – Полтава: Типо-литография преемников Дохмана, 1912. – С. 140-141.