Остиковичі

Остиковичі (також Остики, Остіки; біл. Осцікі, лит. Astikai) — литовський шляхетський рід XV—XVI ст. гербу «Труби». Походив від Станіслава Остиковича, сина литовського боярина Остика Крістіна (або Христина) (?—бл. 1442), потомки якого писались у Великому князівстві Литовському Остиковичами. Від другого сина Остика, Радзивіла Остиковича походив литовський рід Радзивілів.

Історія

Головні маєтки Остиків знаходились на півночі Литви з центром у Біржах. У Білорусі Остиковичам належало кілька сіл у Свіслоцькій волості (Татарка, Жорнівка, Лучинка біля сучасних Осиповичів), Понятин і Вепрятин на Мінщині. Вплив роду був значно підірваний у 1580 році, коли Григорія Юрійовича Остика стратили за зраду. На його єдиному сині рід закінчився на початку XVII століття.

За пописом війська Великого князівства Литовського 1528 року Остиковичі разом з Радзивілами виставляли 958 коней — найбільше з усіх магнатських родин великого князівства[1].

Генеалогія
  • Христин Остік (? — 1442 або 1443) — впливовий литовський боярин І-ої половини XV ст., каштелян віленський з 1418 року.
    • Радзиві́лл О́стикович (1384—1477) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Засновник білорусько-литовського роду Радзивіллів.
    • Станіслав Остикович (бл. 1420 — після 1460) — засновник роду Остиковичів
      • Григорій Станіславович Остик (?—1519) — маршалок дворний литовський (1494—1500, 1509—1519), воєвода троцький (1510—1519).
        • Станіслав Григорійович (? — 1519) — староста пенянський і ушпольський, крайчий великий литовський (1517—1519), воєвода полоцький (1519)
        • Григорій Григорійович (? — 1558) — крайчий великий литовський з 1519 до 1542 року, староста ковенський, упитський, воєвода новогрудський (1542—1544), каштелян віленський (1544—1557)
        • Юрій Григорійович (?—1546/1547) — маршалок господарський Великого князівства Литовського у 1546 р.
          • Миколай Юрійович (бл. 1520—1564)
          • Ян Юрійович (бл. 1525 — бл. 1545)
          • Юрій Юрійович (бл. 1530—1579) — воєвода мстиславський (1566—1578), смоленський (1578—1579).
          • Григорій Юрійович (? — 1580) — страчений за державну зраду.
            • Ян Григорійович Остік (бл. 1560 — після 1609) — суддя земський віленський (1608—1609), останній представник роду.

Примітки
  1. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ II. Стор. 1.

Джерела
  • Насевіч В. Л. Генеалагічныя табліцы старадаўніх княжацкіх і магнацкіх беларускіх родаў 12-18 ст. — Мн.: БелЭН, 1993.
  • Пазднякоў В. Осцікі // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 380. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0.
  • Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r. 1413 // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — T. 5. — Rok 1920. — Kraków, 1921. — S. 39-41.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.