Біржай
Біржай (лит. Biržai, пол. Birże) — місто на півночі Литви, адміністративний центр Біржайського району Паневежського повіту. Розташований за 201 км на північ від Вільнюса, недалеко від кордону з Латвією, поблизу озера Шірвена (лит. Širvėna), на річках Апашчя (лит. Apaščia) і Аглуона (лит. Agluona). Кінцева станція залізничної гілки від Паневежиса (67 км; прокладена в 1938). Пивоварний завод, також льоноткацька фабрика, заводи льонообробний, залізобетонних конструкцій, консервний і маслоробний. Краєзнавчий музей. Палац відновлений у (1985).
Біржай Biržai | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
56°12′ пн. ш. 24°45′ сх. д. | ||||
Країна | Литва | |||
Регіон | Паневежскій повіт * Біржайскій район | |||
Столиця для | Біржайський район (райони Литви) | |||
Засновано | 1455 | |||
Статус міста | 1589 | |||
Магдебурзьке право | 1589 | |||
Населення | 14 743 (2007) | |||
Висота НРМ | 53 м | |||
Міста-побратими | Вердер, Тчев, Курськ | |||
Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Литва) | |||
GeoNames | 600438 | |||
OSM | ↑1111074 ·R (Біржайський район) | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | birzai.lt | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Біржай у Вікісховищі |
Назва
За однією версією, назва пов'язана з литовською назвою берези(лит. beržas), оскільки поселення було засноване в великому березняку. За іншою версією, назва зобов'язана слову (лит. biržė), що означає порубку, ділянка вирубаного лісу.
Історія
Перша письмова згадка місцевости 1455 року; король Казимир IV Ягеллончик подарував ці землі одному з Радзивіллів, які й володіли Біржаєм з XVII століття. Перший костел був побудований 1500 року.
Як містечко Біржай згадується з 1520 року. Містечко лежало на важливому стратегічному тракті Риґа - Вільнюс. З 1547 року Біржай став центром Біржайского князівства. 1564-1731 роки Біржаєм володіла протестантська гілка Радзивіллів.
У 1587 році на річках Біржаю утворили перший в Литві ставок — озеро Шірвена (лит. Širvenos ežeras). 1589 року містечко отримало маґдебурзьке право. На початку XVII століттяа тут облаштувалися караїми з Тракаю.
Місто сильно постраждало під час війн зі Швецією в 1625і 1657. В 1701 році у Біржаю був укладений договір між російським царем Петром I і польським королем Августом II про спільні дії проти шведів. Біржайський замок був під час Північної війни в 1704 зруйнований шведами.
В 1731 місто перейшло у власність несвізької гілки Радзивіллів, потім до Тишкевичів (1794). С 1844 майорат Тишкевичів. З 1950 року районний центр Литовської РСР.
Населення
Динаміка населення з 1823 по 2017 | |||||
1823 | 1858[1] | 1891 | 1897пер. | 1923пер. | 1931 |
---|---|---|---|---|---|
2000 | 2682 | 3000 | 4413 | 5315 | 5705 |
1939 | 1959пер. | 1964[2] | 1970пер. | 1975[3] | 1976[4] |
8281 | 8624 | 9400 | 11 160 | 13 400 | 13 700 |
1979пер. | 1989пер. | 2001пер. | 2011пер. | 2017 | - |
14 401 | 15 907 | 15 262 | 12 465 | 10 954 | - |
Гістограма динаміки населення |
Відомі люди
- Шимон Старовольський - відвідав Біржай (пол. Birże) на межи 1640-1650 років; записав (завдяки цьому зберігся) текст надгробної епітафії Катажини (Катерини) Радзивілл (дружини князя Януша Радзивілла, доньки старости генерального Стефана Потоцького та Марії Амалії з Могил Потоцької, померла 10 лютого 1643 р.) в костелі.[5]
Спорт
- «Шірвена», (футбольний клуб).
- Центральний стадіон
Примітки
- Биржи. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 1 (Аа — Гямъ-маликъ). СПб, 1862, C. 259
- Biržai. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 1 (A — J). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1966, 238 psl. (лит.)
- Biržai. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, II t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1977. T.II: Bangladešas-Demokratinis, 167 psl. (лит.)
- Vytautas Maknys, Algimantas Miškinis. Biržai 1. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 257 psl. (лит.)
- Skrzypecki Т.Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.- Opole: Solpress, 2010.- 256 s. ISBN 978-83-927244-4-5 s.233